Клінічна і лабораторна діагностика лікарського ураження печінки антибіотиками
Том 92 № 4 (2023), Технології медичної діагностики та лікування
Том 92 № 4 (2023)

Клінічна і лабораторна діагностика лікарського ураження печінки антибіотиками

Технології медичної діагностики та лікування
https://doi.org/10.35339/msz.2023.92.4.bzb
Опубліковано December 27, 2023
М.Є. Березнякова
Харківський національний медичний університет, Харків, Україна
https://orcid.org/0000-0003-1400-235X
О.І. Залюбовська
Харківський національний медичний університет, Харків, Україна
https://orcid.org/0000-0003-2165-6386
І.Г. Березняков
ГО «Українська асоціація за доцільне використання антибіотиків», Харків, Україна
https://orcid.org/0000-0001-5386-9816
М.І. Литвиненко
Харківський національний медичний університет, Харків, Україна
https://orcid.org/0000-0003-2165-6386
PDF

Ключові слова

токсична дія
біохімічний варіант
антимікробні засоби

Як цитувати

Березнякова, М., Залюбовська, О., Березняков, І., & Литвиненко, М. (2023). Клінічна і лабораторна діагностика лікарського ураження печінки антибіотиками. Медицина сьогодні і завтра, 92(4), 71-81. https://doi.org/10.35339/msz.2023.92.4.bzb
ACM ACS APA ABNT Chicago Harvard IEEE MLA Turabian Vancouver

Завантажити посилання

Endnote/Zotero/Mendeley (RIS) BibTeX

Анотація

У хворого ураження печінки може передувати призначенню антибіотиків для лікування інфекційного захворювання, виникати під час їх використання або вже після їх припинення. Наявне до початку лікування ушкодження печінки обмежує вибір і впливає на дозування антимікробних засобів. Виникнення ураження печінки під час прийому антибіотиків чи після його завершення може бути як наслідком цього прийому, так і не залежати від лікування антибактеріальними препаратами. Діагностика подібних уражень потребує застосування багатьох клінічних, лабораторних і інструментальних дослід­жень. Ключовим елементом діагностики є визначення біохімічного варіанту ушкодження печінки, що дає змогу спланувати послідовність диференційної діагностики. У разі підозри на лікарське ураження печінки слід негайно припинити прийом препаратів, які передбачувано викликали його, з’ясувати зв’язок між застосуванням антибіотика і виникненням захворювання з урахуванням даних літератури стосовно такої можливос­ті, сумісності у часі між початком використання ліків і появою ознак ушкодження печін­ки, оцінити тяжкість ураження, за можливості – призначити доцільні ліки. Ця стаття є клінічною лекцією.

Ключові слова: токсична дія, біохімічний варіант, антимікробні засоби.

https://doi.org/10.35339/msz.2023.92.4.bzb
PDF

Посилання

Bereznyakov IG, Sydorov DYu. Antibiotics and liver injury: diagnostics, treatment, prophylaxis. Drugs of Ukraine. 2018;8:21-8. DOI: 10.37987/1997-9894.2018.8(224).199826.

Williams R, Ashton K, Aspinall R, Bellis MA, Bosanquet J, Cramp ME, et al. Implementation of the Lancet Standing Commission on Liver Disease in the UK. Lancet. 2015;386:2098-111. DOI: 10.1016/S0140-6736(15)00680-7. PMID: 26700394.

SchreinerAD, RockeyDC. Evaluation of abnormal liver tests in the adult asymptomatic patient. Curr. Opin. Gastroenterol. 2018;34:272-9. DOI: 10.1097/MOG.0000000000000447. PMID: 29697467.

Newsome PN, Cramb R, Davison SM, Dillon JF, Foulerton M, Godfrey EM, et al. Guidelines on the management of abnormal liver blood tests. Gut. 2018;67:6-19. DOI: 10.1136/gutjnl-2017-314924. PMID: 29122851.

Drug-induced liver injury (DILI): current status and future directions for drug development and the post-market setting. A consensus by a CIOMS Working Group. Geneva, Switzerland: Council for International Organizations of Medical Sciences (CIOMS); 2020. 160 p. Available at: https://cioms.ch/wp-content/uploads/2020/06/CIOMS_DILI_Web_16Jun2020.pdf

EASL Clinical Practice Guidelines: Drug-induced liver injury. J. Hepatol. 2019;70:1222-61. DOI: 10.1016/j.jhep.2019.02.014. PMID: 30926241.

Erlinger S, Arias IM, Dhumeaux D. Inherited disorders of bilirubin transport and conjugation: new insights into molecular mechanisms and consequences. Gastroenterology 2014;146:1625-38. DOI: 10.1053/j.gastro.2014.03.047. PMID: 24704527.

Lucena MI, Sanabria J, Garcia-Cortes M, Stephens C, Andrade RJ. Drug-induced liver injury in older people. Lancet Gastroenterol. Hepatol. 2020;5:862-74. DOI: 10.1016/S2468-1253(20)30006-6. PMID: 32818465.

Chalasani NP, Maddur H, Russo MW, Wong RJ, Reddy KR; Practice Parameters Committee of the American College of Gastroenterology. ACG clinical guideline: diagnosis and management of idiosyncratic drug-induced liver injury. Am. J. Gastroenterol. 2021;116:878-98. DOI: 10.14309/ajg.0000000000001259. PMID: 33929376.

Joint Task Force on Practice Parameters; American Academy of Allergy, Asthma and Immunology; American College of Allergy, Asthma and Immunology; Joint Council of Allergy, Asthma and Immunology. Drug allergy: an updated practice parameter. Ann. Allergy Asthma Immunol. 2010;105:259-73. DOI: 10.1016/j.anai.2010.08.002. PMID: 20934625.

Bjornsson ES, Hoofnagle JH. Categorization of drugs implicated in causing liver injury: critical assessment based on published case reports. Hepatology 2016;63:590-603. DOI: 10.1002/hep.28323. PMID: 26517184.

Sgro C, Clinard F, Ouazir K, Chanay H, Allard C, Guilleminet C, et al. Incidence of drug-induced hepatic injuries: a French population-based study. Hepatology. 2002;36:451-5. DOI: 10.1053/jhep.2002.34857. PMID: 12143055.

Bjornsson ES, Bergmann OM, Bjornsson HK, Kvaran RB, Olafsson S. Incidence, presentation, and outcomes in patients with drug-induced liver injury in the general population of Iceland. Gastroenterology. 2013;144:1419-25. DOI: 10.1053/j.gastro.2013.02.006. PMID: 23419359.

Vega M, Verma M, Beswick D, Bey S, Hossack J, Merriman N, et al.; Drug Induced Liver Injury Network (DILIN). The incidence of drug- and herbal and dietary supplement-induced liver injury: preliminary findings from gastroenterologist-based surveillance in the population of the state of Delaware. Drug Saf. 2017;40:783-7. DOI: 10.1007/s40264-017-0547-9. PMID: 28555362.

Bjornsson ES. Drug-induced liver injury due to antibiotics. Scand. J. Gastroenterol. 2017;52:617-23. DOI: 10.1080/00365521.2017.1291719. PMID: 28276834.

LiverTox. Clinical and Research Information on Drug-Induced Liver Injury [Internet]. National Library of Medicine. National Center for Biotechnology Information. [Last reviewed 12 Oct 2023; accessed 28 Oct 2023]. Available at: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK547852/

Bjornsson ES. Hepatotoxicity by drugs: the most common implicated agents. Int. J. Mol. Sci.2016;17:224. DOI: 10.3390/ijms17020224. PMID: 26861310.

Rosenberg JJ, Higley C, Shabazi S, Lewis JH. Selected highlights and controversies of drug-induced liver injury from the recent literature. World J Gastroenterol Hepatol Endosc. 2020;1:1-16.

Danan G, Teschke R. RUCAM in drug and herb induced liver injury: the update. Int. J. Mol. Sci. 2016;17:14. DOI: 10.3390/ijms17010014. PMID: 26712744.

Andrade RJ, Chalasani N, Bjornsson ES, Suzuki A, Kullak-Ublick GA, Watkins PB, et al. Drug-induced liver injury. Nat. Rev. Dis. Primers. 2019;5:58. DOI: 10.1038/s41572-019-0105-0. PMID: 31439850.

Aithal GP, Watkins PB, Andrade RJ, Larrey D, Molokhia M, Takikawa H, et al. Case definition and phenotype standardization in drug‐induced liver injury. Clin. Pharmacol. Ther. 2011;89:806-15. DOI: 10.1038/clpt.2011.58. PMID: 21544079.

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.