«ДОНЬКА ТАКСИДЕРМІСТКИ»: ІНВОЛЮЦІЙНИЙ ПСИХОЗ ЯК ВДАЛЕ ЗВАБЛЕННЯ ВНУТРІШНІМ ВСЕМОГУТНІМ ОБ’ЄКТОМ
DOI:
https://doi.org/10.32782/upj/2023-2-1Ключові слова:
інволюція, психоз, особистісний розлад, патогенез, нарцисизмАнотація
У статті висвітлюються різні підходи до діагностики психічних розладів інволюційного періоду, акцентуються типові особистісні риси пацієнтів з інволюційними психозами. Автор виклав результати дослідження пацієнтів з інволюційними психозами з використанням клініко-психопатологічного, психодинамічного та психолого-експериментального методів і дав оцінку виявленим закономірностям. Автор наводить докладний аналіз випадку пацієнтки з інволюційним психозом і показує велике значення преморбідної особистісної структури у формуванні клінічної картини та динаміці психічного розладу, що дебютував в інволюційному віці. Шляхом ретельного психодинамічного розбору анамнезу було продемонстровано, що особистісний преморбід пацієнтки відповідав описовим критеріям нарцисичного особистісного розладу. За основними особистісними зразками реагування пацієнтка також відповідає більшості описових критеріїв нарцисичного розладу особистості, як вони подані в DSM-IV-TR і DSM-5, а саме: реагуванням на критику гнівом, почуттям сорому або приниження; схильністю до експлуатування в міжособистісних стосунках; гіпертрофованим почуттям власної значущості; схильністю вважати свої проблеми унікальними та мало кому зрозумілими; фантазіями на тему успіху, влади, багатства, краси чи ідеального кохання; безпідставними очікуваннями особливо доброго ставлення до себе; прагненням уваги та схвалення; нестачею емпатії: нездатністю розуміти та переживати почуття інших; почуттям заздрості до успіхів і досягнень інших людей. Це також підтверджується результатами проведеного клінічного напівструктурованого інтерв’ю особистісних розладів IPDE. Автор підкреслює, що такий інтегративний підхід, котрий об’єднує клініко-психопатологічний і психодинамічний методи, забезпечує більш глибоке та ясне розуміння пацієнтів з інволюційними психозами.
Посилання
American Psychiatric Association (1987). DSM-III-R Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders. 3rd Edition Revised.
American Psychiatric Association (1994). DSM-IV Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders. Fourth Edition.
American Psychiatric Association (2000). DSM-IV-TR Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders. Fourth Edition, Text Revision.
American Psychiatric Association (2013). DSM-5: Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders.
Argelander H. (2013). The scenic function of the ego and its role in symptom and character formation. Int J Psychoanal, 94(2), 337–354.
Bion, W. (1962). Learning from Experience. London (Maresfield).
Bion, W. (1990). Lernen durch Erfahrung. Frankfurt (Suhrkamp).
Cooper, J.E., & World Health Organization (1994). Pocket guide to the ICD-10 classification of mental and behavioural disorders: With glossary and diagnostic criteria for research: ICD-10/DCR-10. American Psychiatric Pub.
Deley, J, Denniker, P. (1961). Methodes chimiotherapiques en psychiatrie. Paris.
Denniker, P. (1957). Formes cliniques et diagnostic des psychoses thymiques L’encephale. T. 46.
Erikson, E.H. (1968). Identity youth and crisis. WW Norton & company.
Ey, H., Bernard, P., Brisset, C. (1960). Manuel de psychiatrie. Paris: Masson.
Freud, S. (2014). On narcissism: An introduction. Read Books Ltd.
Jaspers, K. (1997). General psychopathology (Vol. 2). JHU Press.
Kleist, K. (1925). Die gegenwaertigen Stroemungen in der Psychiatrie. Berlin: de Gruyter & Co.
Kraepelin, E. (1903). Psychiatrie. Ein Lehrbuch für Studierende und Ärzte. Siebente, vielfach umgearbeitete Auflage. Band I. Allgemeine Psychiatrie. Barth Verlag, Leipzig.
Kraepelin, E. (1904). Psychiatrie. Ein Lehrbuch für Studierende und Ärzte. Siebente, vielfach umgearbeitete Auflage. II. Band [in 2 Teilbänden]. Klinische Psychiatrie. Barth Verlag, Leipzig.
Kretschmer, E. (1927). Der sensitive Beziehungswahn. Berlin: “Springer“.
Kretschmer, E. (2013). Physique and Character: An Investigation of the Nature of Constitution and of the Theory. Routledge.
Loch, W. (1986). Anmerkungen zur Einfuhrung und Bergundung der “Flash” – Technik als Sprechstunden-Psychoterapie. Perspektiven der Psychoanalyse. Stuttgart: “Hirzel“, 107–113.
Loch, W. (1999). Die Krankheitslehre der Psychoanalyse. Allgemeine und spezielle psychoanalytische Theorie der Neurosen, Psychosen und psychosomatischen Erkrankungen bei Erwachsenen, Kindern und Jugendlichen, 6, vollständig überarbeitete und erweiterte Auflage, S. Hirzel Verlag, Stuttgart, Leipzig, 431.
Mahler, M.S. (2018). The psychological birth of the human infant: Symbiosis and individuation. Routledge.
McWilliams, N. (2011). Psychoanalytic diagnosis: Understanding personality structure in the clinical process. Guilford Press.
Medow, W. (1922). Eine Gruppe depressiver Psychosen des Rückbildungsalters mit ungünstiger Prognose. “Arch. Psychiat. Nervenkr“, 64, 480–506.
Mentzos, S. (2000). Neurotische Konfliktverarbeitung. Fischer Taschenbuch Verlag.
Noyes, A., Kolb, L. (1960). Modern clinical psychiatry. Philadelphia & London, W B Saunders & Co.
Tait, С., Burns, G. (1951). Involutional illnesses. American Journal of Psychiatry, 108, 27–36.
The International Statistical Classification of Diseases and Related Health Problems. 11th revision (ICD-11) (2013).
Tyson, P., & Tyson, R.L. (1990). Psychoanalytic theories of development: An integration. Yale University Press.
Steiner, J. (1993). Psychic Retreats: Pathological Organisations of the Personality in Psychotic, Neurotic, and Borderline Patients. London & New York: Routledge.
Van der Kolk, B., Pelcovitz, D., Roth, S., et al. (1996). Dissociation, Somatization, and Affect Dysregulation: The Complexity of Adaptation to Trauma. Amer. J. Psychiat, 153, 83–93.
Winnicott, D. (1979). Objektverwendung und Identifikation. In: Winnicott, D.W.: Vom Spiel zur Kreativität. Stuttgart (Klett-Cotta).
Zajicek, B. (2018). Soviet psychiatry and the origins of the sluggish schizophrenia concept, 1912–1936. History of the Human Sciences, 31(2), 88–105.
Авербух, Е. (1969). Расстройства психической деятельности в позднем возрасте. Ленинград: «Медицина».
Бітенський, В., Пустовойт, М., Бітенський, К. (2005). Деякі міркування про формування невротичних розладів і патологічних розладів особистості. Вісник психіатрії та психофармакотерапії, 2(8), 7–13.
Бітенський, В., Пустовойт, М. (2006). Дефініція травми: проблеми та перспективи. Вісник психіатрії та психофармакотерапії, 2(10), 5–6.
Винник, М.І., Вітенко, І.С., Тодорів, І.В., Пустовойт, М.М., Лановий, В.І., Краснопольська, І.І. (2006). Основи психодинамічної діагностики і психотерапії. Посібник для студентів медичних ВУЗів. Івано-Франківськ: МІСТО НВ.
Гейер, Т. (1925). К вопросу о пресенильных психозах. Труды психиатрической клиники, 1, 131–138.
Жислин, С. (1975). Очерки клинической психиатрии. Москва: «Медицина».
Підкоритов, В., Чайка, Ю. (2003). Депресії. Сучасна терапія. Харків: Торнадо.
Пустовойт, М.М. (2008). Роль особистісного фактора в ґенезі інволюційних психозів. Вісник психіатрії та психофармакотерапії, 1(13), 45–59.
Руководство по психиатрии (1983) / под ред. А.В. Снежневского. Т. 1. Москва: Медицина.
Штернберг, Е. (1965). Проблеми геріатрії в клініці нервових і психічних хвороб. Київ.
