ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК ІНСТРУМЕНТАЛЬНО-АНСАМБЛЕВОГО ВИКОНАВСТВА

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/facs-2022-1-12

Ключові слова:

ансамбль, виконавське мистецтво, метроритм, темповий ансамбль, колективне виконавство, репетиційна робота, музикант-інструменталіст

Анотація

У статті здійснено дослідження різноманітних чинників формування ансамблево-виконавської творчості музиканта. Узагальнюються метроритмічні, темпові та тембро-динамічні аспекти роботи в процесі ансамблево-виконавської творчості інструменталіста. Зазначається, що участь виконавців у музично-колективній роботі сприяє формуванню їх активної взаємодії з мис- тецтвом, забезпечує розширення діапазону художньо-естетчних знань, практичних умінь і фахових навичок. Мета дослідження: висвітлити та узагальнити психолого-педагогічні особливості формування навичок ансамблевої гри музиканта-інструменталіста. Методологія дослідження: теоретичний аналіз наукової та методичної літератури в межах окресленої тематики; методи – сходження від загального до конкретного, спостереження за виступами провідних ансамблевих колективів та творчо-виконавською діяльністю студентів; за ходом навчально-виховного процесу в оркестровому та ансамблевому класах; самоспостереження, моделювання взаємодії керівника з музичним колективом, аналіз виконавського та педагогічного досвіду керівників різноманітних ансамблевих колективів, порівняння й узагальнення отриманих даних. Наукова новизна роботи полягає в спробі теоретичного узагальнення загальних засад ансамблево-виконавської творчості музиканта-інструменталіста з акцентом на практичну сторону їх реалізації. Висновки. У роботі над музичним матеріалом метроритмічний ансамбль передбачає: дотримання у музич- ному творі, у кожній його частині, чи окремому епізоді необхідного темпу колективу загалом; аналогічне від- чуття і виконання кожним виконавцем та колективом поступової та раптової зміни темпу, прискорень та запо- вільнень, агогічних відхилень; правильне, ідентичне виконання кожним артистом, кожною партією та групою відповідних метричних долей, узгодження ритмічної вертикалі та горизонталі. Окреслюються темпові складнощі у роботі ансамблю до яких слід віднести: дотримання рівного, стабільного темпу, зокрема у творах із різноманітною фактурою; різноманітні прискорення та заповільнення темпів; темп rubato; різноманітні цезури та фермати. Зазначається, що визначити вірний темп можна по двом ознакам: у вірному темпі найкраще виявляється музичний зміст фрази; він забезпечує технічну точність та чіткість виконання. Спільне ансамблеве музикування ненормованих темпових відхилень у ансамблі можна вважати якісним, якщо воно відповідає трьом умовам: не порушується синхронність ансамблевого виконання; відбувається процес зміни темпу всіма музикантами. Окреслюються різні чинники відносності ансамблевої динаміки: відносність динаміки у творах різних епох та стилів; відносність динамічних відтінків у творах різних жанрів; відносність динамічних відтінків у різних по драматургічному значенню розділах одного і того ж твору; відносна динаміка ансамблевих партій поміж собою.

Посилання

Готлиб А. Основы ансамблевой техники. Москва : Музыка, 1971. 94 с.

Давидян Р. Р. Квартетное искусство: Проблемы исполнительства – теоретические основы, практический опыт. Москва : Музыка, 1994. 270 с.

Ільченко О. О. Народне оркестрове виконавство: аматорство і проблеми художності: монографія. Київ : КДІК, 1994. 244 с.

Каргин А. С. Работа с самодеятельным оркестром русских народных Инструментов. Москва : Музыка, 1982. 159 с.

Каргин А. С. Воспитательная работа в самодеятельном художественном коллективе. Москва : Просвещение, 1984. 224 с.

Коган Г. У врат мастерства. Работа пианиста. Москва : Музыка, 1969. 342 с.

Нежинский О. Детский духовой оркестр. Москва : Музыка, 1989. 128 с

Паньків Л. П. Теорія та методика підготовки майбутнього вчителя до керівництва учнівськими музичними колективами: дис... канд. пед. наук : 3.00.02. Київ, 2005. 221 с.

Різоль М. Ансамбль, як засіб формування музичного мислення музиканта. Камерний ансамбль: Педагогіка та виконавство. 1979. С. 64–76.

Ризоль Н. Очерки о работе в ансамбле баянистов. Москва : Советский композитор, 1986. 222 с.

Такун Ф. И. Основные принцыпы репетиционного процесса в духовом оркестре. Лекция по курсу: методика работы с духовым оркестром. Москва : Просвещение, 1996. 19 с.

Федоришин В. І. Формування виконавської майстерності майбутніх учителів музики в умовах колективного музикування. Наука і сучасність. 2004. Т. 46. С. 130–138.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-04-22

Як цитувати

КНЯЗЄВ, В. (2022). ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК ІНСТРУМЕНТАЛЬНО-АНСАМБЛЕВОГО ВИКОНАВСТВА. Fine Art and Culture Studies, (1), 83–90. https://doi.org/10.32782/facs-2022-1-12

Номер

Розділ

Статті