Перекладацька діяльність як складова комунікативної мотивації

Анотація

Мета дослідження – дослідити, що перекладацька діяльність є базовою складовою комунікативної мотивації.

Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань використовувалися такі теоретичні методи дослідження: категоріальний, структурно-функціональний, аналіз, систематизація, моделювання й узагальнення. Метод констатувального дослідження був використаний у якості емпіричного методу.

Результати дослідження. Доведено, що перекладацька діяльність характеризується плануванням. Оскільки переклад може здійснюватися у досить різноманітних умовах (умови сприйняття тексту повідомлення – слухове/зорове, одноразове/багаторазове; умови запам’ятовування – значне-незначне навантаження на пам’ять; умови розподілу в часі основних перекладацьких операцій – синхронність/послідовність; умови оформлення перекладу – усний/письмовий, одноразовий/багаторазовий переклади; умови переключення особистості з однієї мови на іншу – обмежене-необмежене перекладацьким часом), то перекладач, виходячи з цього, визначає дії, за допомогою яких, на його думку, оптимально швидко будуть досягнуті проміжні та кінцеві цілі перекладацької діяльності.

Висновки. Переклад характеризується цілеспрямованістю, оскільки всі дії перекладача та учасників комунікації спрямовані на досягнення певної визначеної мети, і, нарешті, структурністю, тому що перекладацька діяльність існує в діях і операціях (сприйняття вихідного тексту, запам’ятовування, перехід від однієї мови до іншої, оформлення перекладу, синхронізація перекладацьких операцій і так далі). Перекладацька діяльність характеризується певною евристичністю, тому що переклад не може бути завченим, алгоритмізованим, він може здійснюватися залежно від ситуації, мотивів та цілей висловлювання тощо. Отже, у перекладацькій діяльності базовим компонентом є комунікативна мотивація. Саме мотивація є тим механізмом усної перекладацької діяльності, який фасилітує інші механізми, що безпосередньо реалізують саму перекладацьку діяльність.