Комунікативна толерантність як психологічний феномен

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32626/2227-6246.2023-62.126-147

Ключові слова:

комунікативна толерантність, настрої, емоції, ейфорія, тривога, фрустрація, зосередженість, неуважність, прояв волі, рішучість, розгубленість, зібраність, сумніви, впевненість, мрії, творчі думки

Анотація

Мета статті – виділити елементи комунікативної толерантності, підкреслити актуальність означеної проблеми, презентувати комунікативну толерантність як психологічний феномен, який особливою мірою цікавить психолінгвістику та соціолінгвістику.

Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань використовувалися такі теоретичні методи дослідження: категоріальний, структурно-функціональний, аналіз, систематизація, моделювання, узагальнення. Експериментальним методом є метод організації емпіричного дослідження.

Результати дослідження. Доведено, що комунікативне толерантне мовлення за своєю формою є засобом спілкування. Воно безпосередньо пов’язане з психічними особливостями та станами особистості (як вияв різноманітних почуттів: настрою, емоцій, ейфорії, тривоги, фрустрації тощо; як прояв уваги людини: зосередженість, неуважність; як прояв волі, рішучості, розгубленості, зібраності; як прояв мислення: сумніви, упевненість; як прояв уяви: мрії, творчі думки).

Висновки. У змісті дослідження було підтверджено, що мовленнєва поведінка особистості зумовлена соціальними чинниками: культурою, національними особливостями, етикою, освітою, міжособистісним спілкуванням, які в процесі інтеріоризації стають внутрішніми компонентами психічних структур. При цьому зовнішні прояви психофізіологічних процесів комунікативної толерантності в мовленнєвій поведінці людини експлікуються фонетичною стороною мовлення (у вигляді вібрації голосу людини, тембрової модуляції, підвищення темпу, швидкості мовленнєвих реакцій).

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-11-30

Як цитувати

Михальчук, Н., & Онуфрієва, Л. (2023). Комунікативна толерантність як психологічний феномен. Збірник наукових праць "Проблеми сучасної психології", (62), 126–147. https://doi.org/10.32626/2227-6246.2023-62.126-147