Складові підготовки фахівців для системи документно-інформаційних комунікацій в Україні: методологія та дослідницькі методи

Анотація

Метою статті є обґрунтування основних методологічних підходів та дослідницьких методів основних складових підготовки фахівців для системи документно-інформаційних комунікацій (ДІК) в Україні як напряму у межах інтегрованої спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» (ІБАС) і наукової спеціальності 27.00.03 – Книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство (наукова галузь 27 – соціальні комунікації).

Методи дослідження. Методологічні підходи до вивчення обраного об’єкта визначаються соціальною орієнтацією документно-інформаційної діяльності, історичною природою процесів її розвитку як педагогічної системи, диференціацією професійного простору і соціальним замовленням на підготовку кадрів відповідної кваліфікації.

Наукова новизна полягає в обґрунтуванні методологічних підходів та визначенні дослідницьких методів запропонованих складових, що виокремлені шляхом експлікації об’єкта дослідження, серед яких: теоретико-методологічні засади дослідження підготовки фахівців; еволюція підготовки фахівців; суспільні вимоги до підготовки фахівців; організаційно-освітні умови підготовки фахівців та концептуальна модель підготовки фахівців для системи документно-інформаційних комунікацій в умовах цифровізації.

Основні висновки. Розвиток системи підготовки фахівців для системи ДІК є інноваційним процесом, який вкладається у завдання соціального проєктування як виду науково-практичної діяльності, конструювання бажаних станів майбутнього та діагностики актуальних і перспективних проблем підготовки фахівців нової генерації.

Широкий контекст дослідження обраного об’єкта – історичний, соціокультурний, педагогічний – потребує застосування відповідних методів цих наук на кожному з етапів вивчення та до кожної зі складових об’єкта.

Наголошено, що вивчення становлення і розвитку підготовки фахівців для системи документно-інформаційних комунікацій в Україні в історичному контексті та процесах розвитку інноваційних змістових й організаційно-освітніх умов функціонування не вичерпується пропонованими методологічними підходами до дослідження обраного напряму, які є варіативними і передбачають застосування також інших методів досліджень.