УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНОЮ БЕЗПЕКОЮ ДЕРЖАВИ В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ

Анотація

Стаття присвячена актуальним питанням управління соціальною безпекою держави в умовах цифрової трансформації. Розглядається один з важливих її аспектів: управління соціальною безпекою держави в умовах цифрової трансформації; увага звертається на оцінку ефективності функціонування управлінських цифрових інструментів та моніторинг їх якості. У роботі на основі аналізу сутності соціальної безпеки відносно держави, суспільства та людини визначено, що головними завданнями соціальної безпеки є: соціальний захист та стан захищеності життєво важливих  об’єктів соціальної безпеки від різноманітних загроз, що є предметом моніторингу. На основі розгляду та аналізу викликів та загроз соціальної безпеки держави, суспільства та людини визначені управлінські цифрові інструменти соціальної безпеки та показаний вплив застосування інформаційних технологій (цифровізації соціальної сфери) на якість моніторингу. На основі дослідження змісту цифровізації соціальної сфери зроблено висновки, що інформаційні технології у вигляді різноманітних реєстрів, інформаційних систем, служб соціальної допомоги та мобільних додатків з мобільними грошима забезпечують впровадження соціальних послуг, соціальну допомогу, соціальне страхування та соціальне просування на ринку праці. Розглянуто перспективний напрям цифровізації соціальної сфери на основі впровадження концепції побудови платформ соціальної мережі, яка дозволяє об’єднати численні цифрові інструменти соціального захисту, усунути дублювання даних та повне оновлення, а також використовувати технології мобільного зв’язку (2G, 3G, 4G, 5G), машинного навчання та штучного інтелекту. Констатовано, що такі платформи дозволяють охопити всіх бенефіціарів, прискорити їхню ідентифікацію, забезпечити оновлення даних, усунути помилки. Практично це підвищує якість моніторингу, полегшує роботу з населенням, дозволяє самостійно зареєструватися через додатки, подати заявку через мобільний додаток, самостійно через додаток редагувати свої дані. На основі аналізу інструментів цифрової трансформації визначенні методи (моделі) оцінки ефективності функціонування цифрових інструментів та їх моніторингу, а саме: efficiency and effectiveness (ефективність та результативність або дієвітість); responsiveness (відповідальність або чуйність); inclusiveness (інклюзивність). Розглянуто модель надання соціального захисту, яка має такі етапи: роз’яснювальна (інформаційно-просвітницька) робота та реєстрація, зарахування, доставка, подання скарг та відшкодування збитків. Показані умови, коли під час цифровізації системи соціального захисту можуть бути вказані переваги, а також ознаки недоліків та ризиків від впровадження інформаційних технологій.