Плацентарні фактори розвитку передчасних пологів у вагітних з коморбідною патологією
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Передчасні пологи (ПП) – це поліетіологічна проблема, яка залежить від багатьох факторів, що супроводжуються порушеннями функціональної компетентності плаценти, змінами її метаболічної, гормонопродукувальної та захисної функцій.
Мета дослідження: встановлення значення плацентарних факторів у розвитку ПП у вагітних з коморбідною патологією.
Матеріали та методи. Проведено визначення рівнів фетальних і плацентарних білків (плацентарний α1-мікроглобулін, α2-мікроглобулін фертильності, трофобластичний β1-глікопротеїн) і гормонів (естріол, плацентарний лактоген, прогестерон) у 33 вагітних із загрозою ПП у 26–34 тиж гестації (основна група), які мали супутню коморбідну патологію у стадії нестійкої ремісії. До групи контролю увійшли 26 здорових вагітних, репрезентативних за терміном гестації.
Результати. У вагітних із коморбідною патологією виявлено зниження білково-синтезувальної функції плаценти та гормонопродукувальної функції трофобласта, що призводить до утруднення запуску синтоксичних програм адаптації материнського організму, відповідальних за збереження вагітності, з подальшим розвитком плацентарної дисфункції, результатом чого є ПП.
Маркерами цих порушень є зниження у 3 рази рівня трофобластичного β1-глікопротеїну (р<0,0001) та в 1,7 раза концентрації α2-мікроглобуліну фертильності (р<0,0001) при одночасному збільшенні у 4 рази рівня плацентарного α1-мікроглобуліну (р<0,0001) та зниження рівнів плацентарного лактогену в 1,6 раза (р<0,0001), естрадіолу – на 40 % (р<0,0001) та прогестерону – більше ніж у 2 рази (р<0,0001) порівняно зі здоровими вагітними.
Висновки. У пацієнток із коморбідною патологією спостерігається порушення секреції білків вагітності за рахунок зниження рівнів трофобластичного β1-глікопротеїну та α2-мікроглобуліну фертильності та підвищення рівня плацентарного α1-мікроглобуліну і порушення гормонопродукувальної функції трофобласта за рахунок зниження секреції плацентарного лактогену, прогестерону та естрадіолу.
Порушення секреції білків зони вагітності та гормонів є ранніми маркерами ініціації передчасних пологів, зумовлених дисфункцією плаценти у вагітних із коморбідною патологією.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Heryak S, Petrenko N, Dobrianska V. Prevention of perinatal complications in pregnant women with chronic papillomavirus infection. Pol Merkur Lekarski. 2020;48(285):157-61.
Baker B. Perinatal Outcomes of Incarcerated Pregnant Women: An Integrative Review. J Correct Health Care. 2019;25(2):92-104. doi: 10.1177/1078345819832366.
Lang AY, Boyle JA, Fitzgerald GL, Teede H, Mazza D, Moran LJ, et al. Optimizing preconception health in women of reproductive age. Minerva Ginecol. 2018;70(1):99-119. doi: 10.23736/S0026-4784.17.04140-5.
Barfield WD. Public Health Implications of Very Preterm Birth. Clin Perinatol. 2018;45(3):565-77. doi: 10.1016/j.clp.2018.05.007.
Calix RX, Ornaghi S, Wilson JH, Fernandez N, Vialard F, Barnea ER, et al. PreImplantation Factor and Endocrinology of Implantation and Establishment of Early Pregnancy: A Contemporary View. Pediatr Endocrinol Rev. 2017;15(2):147-58. doi: 10.17458/per.vol15.2017.cow.preImplantationfactor
Delnord M, Zeitlin J. Epidemiology of late preterm and early term births - An international perspective. Semin Fetal Neonatal Med. 2019;24(1):3-10. doi: 10.1016/j.siny.2018.09.001.
Horii M, Touma O, Bui T, Parast MM. Modeling human trophoblast, the placental epithelium at the maternal fetal interface. Reproduction. 2020;160(1):1-11. doi: 10.1530/REP-19-0428.
Staud F, Karahoda R. Trophoblast: The central unit of fetal growth, protection and programming. Int J Biochem Cell Biol. 2018;105:35-40. doi: 10.1016/j.biocel.2018.09.016.
Haram K, Mortensen JH, Myking O, Roald B, Magann EF, Morrison JC. Early development of the human placenta and pregnancy complications. J Matern Fetal Neonatal Med. 2020;33(20):3538-45. doi: 10.1080/14767058.2019.1578745.
Ashary N, Tiwari A, Modi D. Embryo Implantation: War in Times of Love. Endocrinology. 2018;159(2):1188-98. doi: 10.1210/en.2017-03082.
Knöfler M, Haider S, Saleh L, Pollheimer J, Gamage TKJB, James J. Human placenta and trophoblast development: key molecular mechanisms and model systems. Cell Mol Life Sci. 2019;76(18):3479-96. doi: 10.1007/s00018-019-03104-6.
Taranovska OО, Likhachov VК, Dobrovolska LМ, Makarov OG, Shymanska YV. The role of secreting function of decidua in the development of complications of gestation process in pregnant women with a past history of chronic endometritis. Wiad Lek. 2020;73(11):2416-20.
Galletta MAK, Bittar RE, Rodrigues AS, Francisco RPV, Zugaib M. Comparative analysis of Insulin-like growth factor binding protein-1, placental alpha-microglobulin-1, phenol and pH for the diagnosis of preterm premature rupture of membranes between 20 and 36 weeks. J Obstet Gynaecol Res. 2019;45(8):1448-57. doi: 10.1111/jog.13991.
Pirjani R, Moini A, Almasi-Hashiani A, Farid Mojtahedi M, Vesali S, Hosseini L, et al. Placental alpha microglobulin-1 (PartoSure) test for the prediction of preterm birth: a systematic review and meta-analysis. J Matern Fetal Neonatal Med. 2021;34(20):3445-57. doi: 10.1080/14767058.2019.1685962.
Kashanian M, Eshraghi N, Rahimi M, Sheikhansari N. Evaluation of placental alpha microglobulin-1(PAMG1) accuracy for prediction of preterm delivery in women with the symptoms of spontaneous preterm labor; a comparison with cervical length and number of contractions. J Matern Fetal Neonatal Med. 2022;35(3):534-40. doi: 10.1080/14767058.2020.1728246.
Melchor JC, Khalil A, Wing D, Schleussner E, Surbek D. Prediction of preterm delivery in symptomatic women using PAMG-1, fetal fibronectin and phIGFBP-1 tests: systematic review and meta-analysis. Ultrasound Obstet Gynecol. 2018;52(4):442-51. doi: 10.1002/uog.19119.
Konoplyannikov AG, Dikke GB, Karaganova EY. Combination of the placental alpha-1 microglobulin test and ultrasonic cervical length measurement to predict the time of preterm birth. J Matern Fetal Neonatal Med. 2022;35(3):541-5. doi: 10.1080/14767058.2020.1728738.
Nikolova T, Bayev O, Nikolova N, Di Renzo GC. Evaluation of a novel placental alpha microglobulin-1 (PAMG-1) test to predict spontaneous preterm delivery. J Perinat Med. 2014;42(4):473-7. doi: 10.1515/jpm-2013-0234.
Esin S, Tohma YA, Alay İ, Guden M, Colak E, Demirel N, et al. Comparison of placental α microglobulin-1 protein assay (Amnisure) with speculum examination for the diagnosis of premature preterm rupture of membranes (PPROM): a clinical evaluation. J Obstet Gynaecol. 2021;41(5):703-7. doi: 10.1080/01443615.2020.1789949.
Dudasová J, Simjak P, Koucky M, Parizek A. Current options of prediction of preterm labour. Ceska Gynekol. 2019;84(5):355-60.
Sen CJ Preterm labor and preterm birth. Perinat Med. 2017;45(8):911-3. doi: 10.1515/jpm-2017-0298.
Carter J, Tribe RM, Shennan AH, Sandall J. Threatened preterm labour: Women’s experiences of risk and care management: A qualitative study. Midwifery. 2018;64:85-92. doi: 10.1016/j.midw.2018.06.001.
Zaman U, Nazir A, Taimoor A, Shah I, Fatima S, Jadoon H. Association Of Risk Factors With Spontaneous Preterm Labour With Intact Foetal Membranes. J Ayub Med Coll Abbottabad. 2019;31(4):536-40.
Degnes ML, Westerberg AC, Zucknick M, Powell TL, Jansson T, Henriksen T, Roland MCP, Michelsen TM. Placenta-derived proteins across gestation in healthy pregnancies-a novel approach to assess placental function? BMC Med. 2022;20(1):227. doi: 10.1186/s12916-022-02415-z.
Turco MY, Gardner L, Kay RG, Hamilton RS, Prater M, Hollinshead MS, et al. Trophoblast organoids as a model for maternal-fetal interactions during human placentation. Nature. 2018;564(7735):263-7. doi: 10.1038/s41586-018-0753-3.
Cnota W, Jagielska A, Janowska E, Banas E, Kierach R, Nycz-Reska M, et al. Prediction of preterm birth using PAMG-1 test: a single centre experience - preliminary report. Ginekol Pol. 2022. doi: 10.5603/GP.a2021.0171.
Lyubomirskaya K, Krut Y, Sergeyeva L, Khmil S, Lototska O, Petrenko N, et al. Preterm premature rupture of membranes: prediction of risks in women of Zaporizhzhia region of Ukraine. Pol Merkur Lekarski. 2020;48(288):399-405.
Sun C, Groom KM, Oyston C, Chamley LW, Clark AR, James JL. The placenta in fetal growth restriction: What is going wrong? Placenta. 2020;96:10-8. doi: 10.1016/j.placenta.2020.05.003.
Calix RX, Ornaghi S, Wilson JH, Fernandez N, Vialard F, Barnea ER, et al. PreImplantation Factor and Endocrinology of Implantation and Establishment of Early Pregnancy: A Contemporary View. Pediatr Endocrinol Rev. 2017;15(2):147-58. doi: 10.17458/per.vol15.2017.cow.preImplantationfactorendocrinology.
Fuchs F, Monet B, Ducruet T, Chaillet N, Audibert F. Effect of maternal age on the risk of preterm birth: A large cohort study. PLoS One. 2018;13(1):e0191002. doi: 10.1371/journal.pone.0191002.
Correa-de-Araujo R, Yoon SSS. Clinical Outcomes in High-Risk Pregnancies Due to Advanced Maternal Age. J Womens Health (Larchmt). 2021;30(2):160-7. doi: 10.1089/jwh.2020.8860.