Дисбаланс ангіогенезу як відправна точка формування плацентарної дисфункції та гестаційних ускладнень у пацієнток із патологією навколоплідного середовища

Основний зміст сторінки статті

О.М. Макарчук
О.Я. Жураківська
О.М. Островська
М.І. Римарчук
Н.І. Геник
С.О. Остафійчук

Анотація

В останні роки наукові погляди у перинатальній охороні плода змістилися до більш ранніх термінів вагітності – І триместра, тому що саме на даному етапі проходить формування фетоплацентарного комплексу, закладання органів і тканин, що у більшості випадків і визначає подальший перебіг вагітності.
Мета дослідження: уточнення значення дисбалансу ангіогенних факторів росту як одного із патогенетичних механізмів розвитку плацентарної дисфункції та проведення постнатального макроморфометричного дослідження плацент та пуповини у жінок із патологією навколоплідного середовища.
Матеріали та методи. Дослідження проводили у 80 вагітних (основна група) із одноплідною вагітністю, відібраних із когорти пацієнток з групи ризику розвитку прееклампсії та невиношування. З них у терміни 30–32 тиж гестації було верифіковано маловоддя у 40 пацієнток (перша група) та багатоводдя – у 40 жінок (друга група). До групи контролю увійшли 30 соматично здорових вагітних із нормальним об’ємом навколоплідних вод та фізіологічним перебігом вагітності.
Оцінювання концентрації плацентарного фактора росту (placental growth factor – PlGF), ендотеліального фактора росту судин-1 (vascular endothelial growth factor-1 – VEGF-1), а також антиангіогенного маркера неоваскулогенезу розчинної fms-подібної тирозинкінази-1  (soluble fms-like tyrosine kinase-1 – sFlt-1) проведено у терміни 12–16 та 28–32 тиж вагітності методом імуноферментного аналізу. Дослідження структурно-функціональних особливостей плаценти та пуповини включало сонографічний та органометричний методи. Варіаційно-статистичний метод аналізу отриманих результатів проводили за допомогою пакета «STATISTICA for Windows®-6,0».
Результати. У жінок основної групи у І триместрі достовірно частіше спостерігалися ехографічні ознаки патології ембріона та екстраембріональних структур: низьке розміщення плідного яйця (33,8 %), його деформація (27,5 %) та часткове відшарування хоріона (28,5 %). У 12–16 тиж вагітності встановлено виражений судинний дисбаланс зі зниженням концентрації PlGF у випадку маловоддя у 2,5 раза проти даних контролю, зменшенням рівня вільного VEGF-1 – в 1,8 раза (у випадку маловоддя) та збільшенням рівня антиангіогенних факторів росту (sFlt-1).
Постнатальне дослідження плаценти та пуповинного канатика продемонструвало, що у вагітних основної групи виявлено домінування аномальних форм посліду (16,3 %), переважання ексцентричного та крайового типу прикріплення пуповини (53,8 %), магістрального і проміжного типу розгалуження судин (63,7 %), зміни діаметра пуповини (17,5 %), поєднання зазначених особливостей у третині випадків (31,3 %). У жінок основної групи відзначено зниження плацентарно-плодового коефіцієнта щодо осіб контрольної групи, яке було особливо виражено у вагітних із маловоддям (до 0,11±0,01 ум.од. проти даних контролю – 0,16±0,01 ум.од.).
Висновки. У терміні 12–16 тиж вагітності встановлено судинний дисбаланс на етапі плацентації у пацієнток, у яких діагностовано патологію навколоплідного середовища у 30–32 тиж. Зокрема, при маловодді відзначається зниження концентрації PlGF у 2,5 раза проти даних контролю, зменшення рівня VEGF-1 – в 1,8 раза та збільшення параметрів антиангіогенного фактора росту (sFlt-1), що стало передумовою розвитку плацентарної дисфункції.
Опосередкованим відображенням умов плацентації стали результати постнатального дослідження плаценти та пуповинного канатика. Вони продемонстрували домінування аномальних форм, переважання ексцентричного та крайового типу прикріплення пуповини, магістрального і проміжного типу розгалуження судин, зростання частки патології пуповинного канатика (дефіцит вартонових драглів, аномалії судин пуповини) та зниження плацентарно-плодового коефіцієнта у жінок із патологією навколоплідних вод, що було особливо виражено при маловодді.

Блок інформації про статтю

Як цитувати
Макарчук, О., Жураківська, О., Островська, О., Римарчук, М., Геник, Н., & Остафійчук, С. (2023). Дисбаланс ангіогенезу як відправна точка формування плацентарної дисфункції та гестаційних ускладнень у пацієнток із патологією навколоплідного середовища. Репродуктивне здоров’я жінки, (1), 5–20. https://doi.org/10.30841/2708-8731.1.2023.276243
Номер
Розділ
АКТУАЛЬНІ ТЕМИ
Біографії авторів

О.М. Макарчук, Івано-Франківський національний медичний університет МОЗ України, Івано-Франківськ

Доктор медичних наук, проф., кафедра акушерства і гінекології імені І. Д. Ланового

О.Я. Жураківська, Івано-Франківський національний медичний університет МОЗ України, Івано-Франківськ

Доктор медичних наук, проф., кафедра анатомії людини

О.М. Островська, Івано-Франківський національний медичний університет МОЗ України, Івано-Франківськ

Кандидат медичних наук, доцент, кафедра акушерства і гінекології імені І. Д. Ланового

М.І. Римарчук, Івано-Франківський національний медичний університет МОЗ України, Івано-Франківськ

Кандидат медичних наук, доцент, кафедра акушерства і гінекології імені І. Д. Ланового

Н.І. Геник, Івано-Франківський національний медичний університет МОЗ України, Івано-Франківськ

Доктор медичних наук, проф., кафедра акушерства і гінекології імені І. Д. Ланового

С.О. Остафійчук, Івано-Франківський національний медичний університет МОЗ України, Івано-Франківськ

Доктор медичних наук, проф., кафедра акушерства і гінекології імені І. Д. Ланового

Посилання

Andriychuk TP, Senchuk AYa, Chermak VI. The system of the mother’s placenta plaid in pregnant women with a tight gynecological history. Reproduction of a healthy woman. 2021;1(46):70-4.

Borzenko IB. Prediction and early diagnosis of placental dysfunction (literature review). Ukr journal honey, biol and sport. 2020;5(24):7-17.

Dubile PM, Benson KB. Atlas of ultrasound diagnostics in obstetrics and gynecology: 3rd ed. Moscow: MEDpress-genform; 2011. 328 p.

Kravchenko O. Placental dysfunction as a basic pathology of perinatal conditions. Reprod endocrinol. 2021;58:107-12.

Malanchuk LM, Malanchuk AS, Martinyuk VM, Malanchuk SL, Franchuk MO, Girin SV, et al. Placental dysfunction, as a factor in the complicated overshoot of vaginess: from theory to practice. Zdobutki klin i experimental honey. 2022;1:89-94. doi: 10.11603/1811-2471.2022.v.i1.12993

Painter VV. Porіvnyalnaya assessment of placental-fetal blood circulation and biophysical activity of the fetus in case of pomory idiopathic malnutrition. Actual nutrition of pediatrics, obstetrics and gynecology. 2017;1:95-9.

Oshovsky VI, Nikolenko МІ, Polyakova ЄМ. The results of vacancies in patients with supralingually high rates of sFlt-1/PlGF: a series of clinical findings. Reproduction of a healthy woman. 2021;1(46):17-20.

Yarotska YuO, Zagorodnya OS. Morphology of the placenta - from theory to practice. Reproduction of a healthy woman. 2021;9-10(54-55):67-72.

Birdir C, Droste L, Fox L, Frank M, Fryze J, Enekwe A, et al. Predictive value of sFlt-1, PlGF, sFlt-1/PlGF ratio and PAPP-A for late-onset preeclampsia and IUGR between 32 and 37 weeks of pregnancy. Pregnancy Hypertens. 2018;12:124-8. doi: 10.1016/j.preghy.2018.04.010.

Cerdeira AS, Agrawal S, Staff AC, Redman CW, Vatish M. Angiogenic factors: potential to change clinical practice in pre-eclampsia? BJOG. 2018;125:1389-95. doi: 10.1111/1471-0528.15042.

Conroy AL, McDonald CR, Gamble JL, Olwoch P, Natureeba P, Cohan D, et al. Altered angiogenesis as a common mechanism underlying preterm birth, small for gestational age, and stillbirth in women living with HIV. Am J Obstet Gynecol. 2017;217(6):684.e1-684.e17. doi: 10.1016/j.ajog.2017.10.003.

Duhig KE, Myers J, Seed PT, Sparkes J, Lowe J, Hunter RM, et al. Placental growth factor testing to assess women with suspected pre-eclampsia: a multicentre, pragmatic, stepped-wedge cluster-randomised controlled trial. Lancet. 2019;393(10183):1807-18. doi: 10.1016/S0140-6736(18)33212-4.

Dröge LA, Perschel FH, Stütz N, Gafron A, Frank L, Busjahn A, et al. Prediction of Preeclampsia-Related Adverse Outcomes With the sFlt-1 (Soluble fms-Like Tyrosine Kinase 1)/PlGF (Placental Growth Factor)-Ratio in the Clinical Routine: A Real-World Study. Hypertension. 2021;77(2):461-71. doi: 10.1161/HYPERTENSIONAHA.120.15146.

Harjunmaa U, Doyle R, Järnstedt J, Kamiza S, Jorgensen JM, Stewart CP, et al. Periapical infection may affect birth outcomes via systemic inflammation. Oral Dis. 2018;24(5):847-55. doi: 10.1111/odi.12817.

Reddy M, Palmer K, Rolnik DL, Wallace EM, Mol BW, Da Silva Costa F. Role of placental, fetal and maternal cardiovascular markers in predicting adverse outcome in women with suspected or confirmed pre-eclampsia. Ultrasound Obstet Gynecol. 2022;59(5):596-605. doi: 10.1002/uog.24851.

Mary S, Kulkarni MJ, Malakar D, Joshi SR, Mehendale SS, Giri AP. Placental Proteomics Provides Insights into Pathophysiology of Pre-Eclampsia and Predicts Possible Markers in Plasma. J Proteome Res. 2017;16(2):1050-60. doi: 10.1021/acs.jproteome.6b00955.

Mathew SA, Bhonde RR. Omega-3 polyunsaturated fatty acids promote angiogenesis in placenta derived mesenchymal stromal cells. Pharmacol Res. 2018;132:90-8. doi: 10.1016/j.phrs.2018.04.002.

McIntyre KR, Vincent KMM, Hayward CE, Li X, Sibley CP, Desforges M, et al. Human placental uptake of glutamine and glutamate is reduced in fetal growth restriction. Sci Rep. 2020;10(1):16197.

Mohamad JR, Masihi S, Barati M, Maraghi E, Sheibani S, Sheikhvatan M. Value of Pregnancy-Associated Plasma Protein-A for Predicting Adverse Pregnancy Outcome. Arch Iran Med. 2019;22(10):584-7.

Parks WT. Manifestations of Hypoxia in the Second and Third Trimester Placenta. Birth Defects Res. 2017;109(17):1345-57. doi: 10.1002/bdr2.1143.

Peng J, Zhou Y, Hong Z, Wu Y, Cai A, Xia M, et al. Maternal eicosapentaenoic acid feeding promotes placental angiogenesis through a Sirtuin-1 independent inflammatory pathway. Biochim Biophys Acta Mol Cell Biol Lipids. 2019;1864(2):147-57. doi: 10.1016/j.bbalip.2018.11.003.

Agrawal S, Shinar S, Cerdeira AS, Redman C, Vatish M. Predictive Performance of PlGF (Placental Growth Factor) for Screening Preeclampsia in Asymptomatic Women: A Systematic Review and Meta-Analysis. Hypertension. 2019;74(5):1124-35. doi: 10.1161/HYPERTENSIONAHA.119.13360.

Stepan H, Hund M, Andraczek T. Combining Biomarkers to Predict Pregnancy Complications and Redefine Preeclampsia: The Angiogenic-Placental Syndrome. Hypertension. 2020;75(4):918-26. doi: 10.1161/HYPERTENSIONAHA.119.13763.

Schneider H. Placental Dysfunction as a Key Element in the Pathogenesis of Preeclampsia. Dev Period Med. 2017;21(4):309-16. doi: 10.34763/devperiodmed.20172104.309316.

Umapathy A, Chamley LW, James JL. Reconciling the distinct roles of angiogenic/anti-angiogenic factors in the placenta and maternal circulation of normal and pathological pregnancies. Angiogenesis. 2020;23(2):105-17. doi: 10.1007/s10456-019-09694-w.

Weckman AM, McDonald CR, Baxter JB, Fawzi WW, Conroy AL, Kain KC. Perspective: L-arginine and L-citrulline Supplementation in Pregnancy: A Potential Strategy to Improve Birth Outcomes in Low-Resource Settings. Adv Nutr. 2019;10(5):765-77. doi: 10.1093/advances/nmz015.

Weckman AM, Ngai M, Wright J, McDonald CR, Kain KC. The Impact of Infection in Pregnancy on Placental Vascular Development and Adverse Birth Outcomes. Front Microbiol. 2019;10:1924. doi: 10.3389/fmicb.2019.01924.