ARCHITECTURAL IDEAS OF F. KIESLER IN THE DESIGN OF CONTEMPORARY CULTURAL AND ENTERTAINMENT OBJECTS

Життєвий та творчий шлях Фрідріха Кізлера є прикладом постійного дослідження світових здобутків у різних галузях науки і культури. Ці пошуки знайшли відображення у його власному творчому методі "гнучкої" архітектури, що базувався на ідеї безмежності простору, який згодом утвердився в напрямі "кореалізм", основою якого була постійна взаємодія між людьми та природним і технологічним середовищем їхнього існування. 

Дослідженню творчості Фрідріха Кізлера присвячено ряд вітчизняних та закордонних публікацій. Зокрема, на особливу увагу заслуговують праці представників Львівської архітектурної школи В. Проскурякова (Проскуряков, 2017, с. 66 – 71) Ю. Богданової (Богданова, 2017, с. 72 – 78), Б. Гоя (Гой, 2017, с. 79 – 84) К. Янчук (Янчук, 2019, с. 109 – 113) та інших, які ґрунтовно вивчають вплив творчості майстра на різні сфери сучасної архітектурної творчості. Серед закордонних авторів варто виокремити праці М. Рагона (Рагон, 1969, с. 103 –107), який став одним із перших дослідників сучасної архітектури, що відкрив широкому загалу ім’я Кізлера та С. Філіпса (Phillips, 2017), де автор пропонує поглиблене дослідження інноваційних наукових та дизайнерських практик Кізлера, який створив нову траєкторію кар'єри для архітекторів не як майстрів-будівельників, а як дослідників, чиї інноваційні засоби та методи можуть сприяти розвитку альтернативної архітектури.

Фрідріх Кізлер народився у 1890 році, на зламі тисячоліть, у часи бурхливого розвитку технологій, перетворення усталеного світового порядку. Складається враження, що жодне із значних явищ в культурі, мистецтві, науці та техніці того часу не пройшло поза участю цієї надзвичайно талановитої та діяльної людини. Фрідріх Кізлер не лише видатний архітектор, він також відомий як художник, сценограф, скульптор, візіонер та філософ. Саме ця багатогранність знайшла відображення у його власному творчому методі "гнучкої", "еластичної" архітектури, що базувався на ідеї безмежності та неперервності простору. Згодом цей метод утвердився в напрямі "кореалізм", основою якого була постійна взаємодія між людиною та природним і технологічним середовищем її існування. Ідеї і творчий метод Кізлера, які випередили свій час, стають дедалі актуальнішими та знаходять свій відголос у працях сучасних архітекторів, а також потребують всебічного розгляду та дослідження.

Його сюрреалістичні ідеї протиставляли статичним, монотонним прямокутним коробкам, які пропонували архітектори-модерністи, динамічну концепцію, яка враховувала простір і час. Кізлер мріяв про архітектуру, яка розширюватиметься та скорочуватиметься для виконання різних житлових функцій. Концепція "Нескінченності" стала його фірмовим стилем, лейтмотивом усієї його кар'єри від нескінченного театру в 1920-х рр. до його проектів "Нескінченний дім" та "Універсальний театр" 1960-х. 

Багатофункціональність та мобільність простору є основними вимогами сьогоднішнього дня. Тому ідеї Ф. Кізлера про гнучкий "перетікаючий" простір, з вільним плануванням, що може легко змінюватися, вплинули на творчі методики сучасних архітекторів Пітера Айзенмана, Тома Мейна, Френка Гері та інших. 

Зараз, коли у світі зростає зацікавлення мистецтвом та архітектурою ХХ ст., збільшується необхідність вивчення творчого доробку знакових персоналій, що зробили неоціненний вклад у світову культурну спадщину розробкою численних експериментів, які ще не отримали повного втілення і чекають свого часу.