ПРОГРАМА КОМПЛЕКСНОЇ ДІАГНОСТИКИ, ЛІКУВАННЯ ТА РЕАБІЛІТАЦІЇ УЧАСНИКІВ БОЙОВИХ ДІЙ З НЕПСИХОТИЧНИМИ ПСИХІЧНИМИ РОЗЛАДАМИ, ЯКІ ПЕРЕНЕСЛИ ЗАХВОРЮВАННЯ НА COVID-19
DOI:
https://doi.org/10.11603/1811-2471.2023.v.i4.14301Ключові слова:
учасники бойових дій, непсихотичні психічні розлади, COVID-19Анотація
РЕЗЮМЕ. Мета – на підставі даних комплексного обстеження учасників бойових дій (УБД) з ознаками непсихотичних психічних розладів (НПР), які перенесли коронавірусну хворобу, розробити комплексну програму лікувально-реабілітаційних заходів для цієї категорії пацієнтів.
Матеріал і методи. Клініко-психодіагностично обстежено 132 УБД з НПР, які не хворіли, і 120 – які хворіли на COVID-19. Проведено порівняльний аналіз ефективності традиційної терапії у 126 УБД з НПР, які не хворіли на COVID-19, і 56 УБД з НПР, які хворіли на COVID-19, із запропонованим лікуванням 57 УБД з НПР, які хворіли на COVID-19.
Результати. Перенесене захворювання COVID-19 в УБД з НПР погіршує стан афективної, когнітивної і поведінкової сфер, що проявляється поліморфною психопатологічною симптоматикою, в основі якої лежать тривожно-депресивні і посттравматичні порушення. Запропонована комплексна програма лікувально-реабілітаційних заходів, спрямована на корекцію афективної, когнітивної і поведінкової сфер та відновлення соціального функціонування, структурними компонентами якої є фармакотерапія, психотерапія та психоосвіта, сприяє нормалізації психоемоційної сфери, когнітивного функціонування та соціальної адаптації УБД з НПР, які перенесли захворювання на COVID-19. Катамнестичні дослідження, проведені протягом 6–12 місяців, підтвердили стійкість отриманого терапевтичного ефекту.
Висновки. Удосконалення існуючої схеми психіатричного лікування УБД з НПР, які перенесли COVID-19, дозволяє досягти значуще кращих клінічних результатів, що дає підстави рекомендувати її до впровадження у практику охорони здоров’я.
Посилання
Druz, O.V., Maruta, N.O. & Linskyi, I.V. (2021). Ohorona mentalnogo zdorovja: medico-psihologichna reabilitaciya vijskovosluzhbovciv v umovah gibrydnoji viyny: teoriya i practika [Security of mental health: medical and psychological rehabilitation of combatants in hybrid war conditions: theory and practical]. Kyiv: VSV Medicine [In Ukrainian].
Haydabrus, A., Santana-Santana, M., Lazarenko, Y., & Giménez-Llort, L. (2022). Current War in Ukraine: Lessons from the Impact of War on Combatants' Mental Health during the Last Decade. Int. J. Environ. Res. Public Health, 19(17), 10536. DOI: 10.3390/ijerph191710536.
Pavlova, I., Graf-Vlachy, L., Petrytsa, P., Wang, S., & Zhang, S.X. (2022). Early evidence on the mental health of Ukrainian civilian and professional combatants during the Russian invasion. Eur. Psychiatry, 65(1), e79. DOI: 10.1192/j.eurpsy.2022.2335.
Forbes, D., Pedlar, D., Adler, A.B., Bennett, C., Bryant, R., Busuttil, W., & Wessely, S. (2019). Treatment of military-related post-traumatic stress disorder: Challenges, innovations, and the way forward. International Review of Psychiatry, 31, 95-110. DOI: 10.1080/09540261.2019. 1595545.
Levi-Belz Y., Ben-Yehuda A., & Zerach G. (2023). Suicide risk among combatants: The longitudinal contributions of pre-enlistment characteristics, pre-deployment personality factors and moral injury. J. Affect. Disord., 324, 624-631. DOI: 10.1016/j.jad.2022.12.160.
Thrasher, J., & Handfield, T. (2018). Honor and Violence: an account of feuds, duels, and honor killings. Hum. Nat., 29, 371-389. DOI: 10.1007/s12110-018-9324-4.
Reardon, S. (2018). Colombia: after the violence. Nature Vol., 557, 19-24. DOI: 10.1038/d41586-018-04976-7.
Williamson, V., Greenberg, N., & Murphy, D. (2019). Moral injury in UK armed forces veterans: A qualitative study. European Journal of Psychotraumatology, 10, 1562842. DOI: 10.1080/20008198.2018.1562842.
Troyer, E.A., Kohn, J.N., & Hong, S. (2020). Are we facing a crashing wave of neuropsychiatric sequelae of COVID-19? Neuropsychiatric symptoms and potential immunologic mechanisms. Brain Behav. Immun., 87, P. 34-39. DOI: 10.1016/j.bbi.2020.04.027.
Mazza, M.G., De Lorenzo, R., Conte, C., Poletti, S., Vai, B., & Bollettini, I.. (2020). Anxiety and depression in COVID-19 survivors: Role of inflammatory and clinical predictors. Brain Behav. Immun., 89, 594-600. DOI: 10.1016/j.bbi.2020.07.037.
Deng, J., Zhou, F., Hou, W., Silver, Z., Wong, C.Y., & Chang, O. (2021). The prevalence of depression, anxiety, and sleep disturbances in COVID-19 patients: a meta-analysis. Ann. N.Y. Acad. Sci., 1486(1), 90-111. DOI: 10.1111/nyas.14506.
Khraisat, B., Toubasi, A., AlZoubi, L., Al-Sayegh, T., & Mansour, A. (2021). Meta-analysis of prevalence: the psychological sequelae among COVID-19 survivors. Int. J. Psychiatry Clin. Pract. DOI: 10.1080/13651501.2021.1993924.
Maruta, N., Fedchenko, V., Yavdak, I., Tkachenko, O., & Zavorotnyy, V. (2022). Features of the structure of psychopathological consequences in COVID-19. European Psychiatry, 65(S1), S483-S484. DOI: 10.1192/j.eurpsy.2022.1229.
Maruta, N., Fedchenko, V., Yavdak, I., & Lapinska, O. (2023). Peculiarities of the initial psychopathological manifestations after the transferred coronavirus disease COVID-19. European Psychiatry, 66(S1), S801-S802. DOI: 10.1192/j.eurpsy.2023.1697.
Benedetti, F., Palladini, M., Paolini, M., Melloni, E., Vai, B., & De Lorenzo, R. (2021). Brain correlates of depression, post-traumatic distress, and inflammatory biomarkers in COVID-19 survivors: A multimodal magnetic resonance imaging study. Brain Behav. Immun. Health, 18, 100387. DOI: 10.1016/j.bbih.2021.100387.
