International scientific e-journal

ΛΌГOΣ. ONLINE

16 (December, 2020)

e-ISSN: 2663-4139
КВ №20521-13361Р

PSYCHOLOGY AND SOCIOLOGY

UDC 612.8221: 616.89

DOI 10.36074/2663-4139.16.06

ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ПОРУШЕНЬ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ СФЕРИ  ХВОРИХ НА  АЛКОГОЛІЗМ

ХАРКІВСЬКА Анна Ігорівна

докторант кафедри психологія1,  лікар загальної практики-сімейний лікар2

1Міжрегіональна Академія Управління Персоналом,

2КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги

 

НАУКОВИЙ КЕРІВНИК:

 

ПРОКОПОВИЧ Євген Михайлович

кандидат медичних наук, доцент, доцент кафедри психології розвитку

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

 

УКРАЇНА


Анотація. У статті розкриті деякі психологічні аспекти порушень інтелектуальної сфери хворих на алкоголізм, здійснені на основі власного емпіричного дослідження при порівнянні досліджень інших вчених. Представлені дані особливостей запам`ятовування і утримання в пам`яті інформації.  Здійснена характеристика розумової працездатності хворих на алкоголізм на різних стадіях захворювання. У роботі представлені результати емпіричного дослідження особливостей активної уваги  та здатності хворого до швидкої зміни модусу діяльності, а також до здійснення складних сенсомоторних реакцій.

Ключові слова: алкогольна залежність; інтелектуальна сфера; порушення складних сенсомоторних реакцій; пам’ять та мислення;активна увага.

Важливим питанням сучасної медичної психології є дослідження   порушень інтелектуальної сфери  при різних психічних та неврологічних захворюваннях.

Повною мірою ця проблема має своє значення і в наркології, перш за все відносно хворих з алкогольною залежністю.

Дані досліджень [2,4,5,6,7] виникнення та розвитку порушень інтелектуальної сфери при алкоголізмі свідчать про наявність загальних тенденцій у розлади пам’яті, мислення, сприймання які посилюються із збільшенням тривалості захворювання. Порушення пам’яті, як правило, сполучаються з недостатністю функцій активної уваги та проявами підвищеної виснажливості рівня розумової діяльності. Під час дослідження інтелектуальної діяльності осіб, що страждають на алкоголізм, відмічалось зниження рівня узагальнення, ступінь якого певною мірою залежить від стадії захворювання. 

  Між тим вітчизняні та зарубіжні фахівці (J. Grunberger [1], Т.А.Bowers[8], G.E.Barnes[9], C.R.Cloninger, С.С.Cook, Н.М.Gurling[10], R.A. Kleinknecht, S.G. Goldstein, О.Н. Кузнецов, Г.І.Григорьев[2], І.П. Лисенко[3], Л.М. Литвинчук [4], В.А. Москвін[6], Н.С. Марковська[5], А.А. Портнов, І.Н. П’ятницька [7])  по-різному оцінюють зміни пізнавальних процесів унаслідок зловживання алкоголем – від визнання функціональних порушень передумов інтелектуальної діяльності до констатації тотальної недоумкуватості.

Актуальним також є питання щодо розроблення спеціальних психодіагностичних підходів, які дозволяють ефективно та в короткий термін проводити психодіагностику інтелектуальних порушень у хворих на алкоголізм. Ці дослідження обов’язково повинні мати комплексний характер. Звідси виникає необхідність розробити такі психодіагностичні підходи, які дозволять отримати нові психодіагностичні критерії різних форм інтелектуальних розладів при алкоголізмі, а також можуть використовуватися і для діагностики алкогольної залежності в цілому.

Метою роботи було психодіагностичне дослідження інтелектуальної сфери  у хворих з алкогольною залежністю з урахуванням клінічної форми, стадій  та тривалості захворювання.

Виходячи з мети дослідження, нами був розроблений комплекс патопсихологічних методів, які в найбільшій мірі відображували зміни інтелектуальної сфери у хворих з ознаками залежності від алкоголю. Цей комплекс методів використовувався для визначення ступеню патопсихологічного дефекту а також збережених, не порушених хворобою, психічних підструктур.

Комплекс включав наступні методики:

1. Методика запам’ятовування 10 слів, яка була запропонована Р. Лурією для оцінки стану пам`яті - запам`ятовування і утримання в пам`яті.

В процесі виконання завдання хворому пропонувалося запам`ятати 10 слів. Дослідження повторювалося 4 - 5 разів з фіксацією кількості вірно відтворених слів. Якщо хворий називав зайві слова, вони фіксувались окремо. Після п`ятикратного відтворення запропонованих для запам`ятовування слів експериментатор пропонував хворому інші завдання, але через 20 хвилин прохав знову повторити всі слова, що запам`яталися.

Кількість відтворених після п`ятикратного повтору слів свідчила про обсяг короткострокової пам`яті та здатність до запам`ятовування матеріалу. Кількість слів, утриманих в пам`яті через 20 хвилин, свідчила про здатність фіксації слідів пам`яті.

2. Для дослідження особливостей розумової працездатності використовувалася методика Крепеліна. Хворому пропонувалося складати числа в парах і записувати їх суму. При цьому фіксувались: рівень досягнень хворого за кожні 30 секунд, загальний обсяг роботи, кількість помилкових рішень. Ця методика дозволяла виявити темп психічної діяльності, наявність явищ тренованості чи втоми, здатність до проявів вольових зусиль в розумовій діяльності.

3. Для дослідження особливостей активної уваги використовувалася коректурна проба Бурдона. Хворому надавався стандартизований бланк коректурної проби з інструкцією: “Проглядаючи бланк строку за  строкою, Ви повинні якомога скоріше викреслювати рискою всі букви “я” і “к”. Крім того, ставилась умова працювати без помилок.

В процесі виконання завдання фіксувався час, який хворий витратив на виконання кожних 5 строк, загальний час роботи, кількість помилкових рішень. Співвідношення швидкості та точності роботи надавало можливості виявити такі характеристики уваги як здатність до зосередження, її стійкість; а також такі характеристики як можливість підвищувати рівень досягнень внаслідок тренування, чи здатність до виснаження, втоми.

4. Для вивчення здатності хворого до швидкої зміни модусу діяльності, а також до здійснення складних сенсомоторних реакцій використовувалася методика цифрових символів (VII субтест методики Векслера). Після невеликого обсягу тренувальних завдань хворому пропонувався бланк методики, в якому потрібно було співвідносити цифри і відповідні їм символи. Завдання виконувалося в умовах обмеженого часу. Фіксувався обсяг роботи, виконаної за певний час (90 сек), кількість помилкових рішень.

Для дослідження особливостей мислення використовувалися три досить прості і інформативні методики. Методика утворення простих аналогій вимагала розуміння логічних зв`язків і співвідношень між двома поняттями, здатності постійно утримувати певний спосіб мислення при виконанні різноманітних завдань. Методика виключення була типовим зразком моделювання процесів аналізу, синтезу у мисленні. Пацієнт повинен був знайти узагальнююче поняття для трьох з чотирьох предметів, які були пред`явлені на картці; пояснити, чим не відповідає загальному поняттю четвертий предмет. Картки з завданням пред`являлись у порядку підвищення їх складності. Методика співвідношення прислів’їв та пояснювальних фраз була спрямована на вивчення рівня узагальнень, а також цілеспрямованості і критичності мислення. При виконанні цих завдань враховувалися спосіб дії та якісні характеристики інтелектуальної діяльності. 

При порівнянні відносних показників продуктивності діяльності при дослідженні інтелектуальної сфери та темпу складних сенсомоторних реакцій відміни у рівні досягнень були достатньо виразними ( за методикою Крепеліна, методикою «Цифрові символи», коректурна проба Бурдона методикою заучування 10 слів).  (Рис. 1)

Рис.1. Результати дослідження інтелектуальної сфери, темпу складних сенсомоторних реакцій, пам'яті у хворих на алкоголізм.

 

Рівень досягнень хворих на алкоголізм ІІ та ІІІ стадій при дослідженні інтелектуальної сфери, темпу складних сенсомоторних реакцій, пам'яті, уваги був достовірно нижчим, ніж у осіб контрольної групи. (p <0,01).

При дослідженні передумов інтелектуальної сфериі хворих на алкоголізм в різних психопатологічних станах набуті наступні результати (табл. 1)

Як видно з таблиці 1. при виконанні завдань за методикою Крепеліна хворі на алкоголізм ІІ стадії виконали наступний обсяг завдань (Vа=101,2±9,1 операції), контрольна група (Vк=137,0±7,0). Певне покращання рівня досягнень у пацієнтів спостерігалось у період нестійкої рівноваги (Vн=119,7±4,3), але ці показники залишались нижчими ніж у здорових осіб контрольної групи. Подібна тенденція спостерігалася і при виконанні завдань за методикою цифрових символів. У хворих на алкоголізм ІІІ стадії в стані абстиненції при виконанні завдань за методикою Крепеліна рівень досягнень дорівнював Vа=59,7±5,7 операцій. В період нестійкої рівноваги покращання розумової працездатності було незначним Vн=68,9±6,3. Звертає на себе увагу велика кількість помилкових рішень як в стані абстиненції, так і у період нестійкої рівноваги 9,4 ±2,1 та 7,2 ±1,9 відповідно.

 

Таблиця 1. Результати дослідження  особливостей інтелектуальної сфери та складних сенсомоторних реакцій у хворих на алкоголізм

В своїй більшості помилкові рішення були обумовлені втратою певних навичок інтелектуальної роботи, поганою її організацією, уповільненням темпу роботи, частими відволіканнями. Такими ж причинами був зумовлений низький рівень досягнень і за методикою цифрових символів.

При виконанні завдань за коректурною пробою хворі на алкоголізм ІІ стадії в стані абстиненції витратили значно більше часу і мали більше помилкових рішень ніж здорові особи контрольної групи 

Після завершення абстинентного синдрому рівень досягнень певною мірою покращився, але також не досягав показників контрольної групи здорових осіб.

Показники продуктивності діяльності хворих в різних стадіях алкоголізма при дослідженні розумової працездатності, темпу складних сенсомоторних реакцій, пам'яті показали, що при підвищенні мотивації хворі були здатні певною мірою інтенсифікувати свою роботу, але на дуже незначний період.

Таким чином, різниця середніх показників рівня досягнень хворих на алкоголізм ІІ та ІІІ стадії в стані абстиненції та стані нестійкої рівноваги за методиками дослідження розумової працездатності, темпу складних сенсомоторний реакцій, пам’яті порівняно з контрольною є статистично достовірною (р < 0,01)

Спосіб виконання завдань, динамічні характеристики роботи хворих на алкоголізм (особливо в ІІІ стадії) свідчили про стійке зниження передумов інтелектуальної діяльності. Підвищення мотивації ніяким чином не впливало на результати роботи. 

При дослідженні особливостей мислення у хворих на алкоголізм І та ІІ стадій алкоголізму помітних порушень при виконанні операцій узагальнення, аналізу, синтезу, порівняння не виявлялось.

Середня кількість помилкових рішень при утворенні простих аналогій 0,88, і 1,35 відповідно); при виконанні завдань за методикою виключення 1,22 і 1,97 відповідно. Помилкові рішення мали конкретно-ситуативний характер, в більшості випадків були пов`язані з порушенням активної уваги і швидкою втомою хворих при виконанні інтелектуальної роботи. Певне зниження інтелектуальної активності, що позначалось на якості виконання завдань, було зумовлене також зниженням мотивації до роботи

У хворих на алкоголізми ІІІ стадії в мисленні домінували конкретно-ситуативні зв`язки. При виконанні завдань за методикою утворення простих аналогій пацієнти допускали багато помилкових рішень (середня кількість помилкових рішень – 5,7,); за методикою виключення – 4,2. Вони не могли сприйняти допомогу психолога. Неможливість виявити суттєві зв`язки між предметами і явищами, абстрагуватись від конкретних ознак проявилась і при поясненні змісту прислів’їв. Так, прислів`я “Яблуко від яблуні недалеко падає” хворий пояснював наступним чином: “Так, дійсно, яблуко від яблуні недалеко відкотиться, куди ж йому дітись... Якщо, тільки може яблуня на горі росте, то може далі закотитись... Ні, до людини це прислів`я не підходить. Людина - це вам не яблуко.”

Прислів`я “Шило в мешке не утаишь” хворий пояснював: “А зачем ложить шило в мешок, оно сапожнику нужно. Сделал работу - положи его в коробку, можно железную, можно деревянную. Какой же дурак шило в мешок прячет? ” Порушення рівню узагальнення виявлялося у хворих при поясненні певних морально-етичних понять при виконанні завдань на самооцінку: “Так, я безвольна людина. Безвольна людина - це людина, що за гратами сидить.” Інший хворий визнаючи себе “уразливою людиною”, пояснював: “Я - человек впечатлительный. Впечатлительный - это, если в семье плохо и человек сидит в печали...”; “...Я - человек равнодушный, с душой отношусь ко всякой работе. Мне хоть копать, хоть ремонтировать - все делаю.”

При виконанні завдань за методикою класифікації, яка в деяких випадках додатково використовувалася для більш чіткого визначення інтелектуального дефекту, хворі найчастіше виконували завдання за конкретно-ситуативними ознаками. Об`єднуючи в одну групу рибу, корабель та маленьку акваріумну рибку, хворий пояснював: “Це все, що в морі плаває”. Літак, голуб, метелик об`єднувались в одну групу тому, що “...все це у небі “ Частину карток з предметами хворі не могли об`єднати взагалі, не знаходячи між ними нічого спільного.

При виконанні експериментальних завдань хворі не помічали помилкових рішень, часто відстоювали їх. Характер помилкових рішень і способу виконання завдань свідчили про порушення критичності мислення. Разом з тим слід зазначити нерівномірність рівня досягнень. Так, разом з вкрай конкретними рішеннями інколи хворі пропонували досить диференційовані рішення, що свідчило про певне збереження минулого досвіду хворого. Завдання, що були пов`язані з актуалізацією минулого досвіду, виконувалися значно краще, ніж ті, що потребували пошуку нового рішення.

У хворих на алкоголізм І та ІІ стадій ми не спостерігали суттєвих порушень мислення. Помилкові рішення при виконанні інтелектуальних завдань у хворих ІІ стадії були пов`язані більшою мірою з порушенням передумов інтелектуальної діяльності та залежали від ступеня астенічних проявів. У хворих на алкоголізм ІІІ стадії спостерігалося зниження рівня узагальнення, порушення критичності мислення. Виявлені особливості свідчили про наявність у пацієнтів стабільних інтелектуальних розладів.

Результати дослідження показали, що порушення мисленнєвої діяльності, темпу складних сенсомоторних реакцій, пам'яті, уваги у хворих на алкоголізм мали пряму залежність від стадії захворювання (чим тяжчою була стадія, тим нижчим був рівень досягнень), а також від психопатологічного стану (хворі в стані абстиненції показували значно нижчий рівень досягнень, ніж в період нестійкої рівноваги). В процесі медикаментозного лікування у хворих спостерігалося певне покращання рівню досягнень, який, проте, не досягав показників контрольної групи здорових осіб. У хворих на алкоголізм ІІІ стадії значні утруднення при виконанні інтелектуальних завдань були обумовлені патопсихологічними характеристиками інтелектуальної сфери.

Порушення передумов інтелектуальної діяльності мали пряму залежність від стадії захворювання (чим тяжчою була стадія, тим нижчим був рівень досягнень), а також від психопатологічного стану (хворі в стані абстиненції показували значно нижчий рівень досягнень, ніж в період нестійкої рівноваги). В процесі лікування (на протязі одного місяця) у хворих відмічалося певне поновлення розумової працездатності, яка, проте, не досягала показників контрольної групи здорових осіб. Порушення розумової працездатності відображували ступінь астенічних проявів. Слід зазначити зниження здатності до прояву вольових зусиль в розумовій діяльності навіть в умовах значущої мотивації (вирішення експертних питань).

       Розбіжності в оцінках порушень передумов інтелектуальної сфери  у хворих на алкоголізм, що є в науковій літературі [2,3,5,6,8,9], можна пояснити дослідженням хворих в різних психопатологічних станах, ступінь яких не враховувалася в достатній мірі. Характер, глибина, тривалість порушень розумової діяльності, динаміка їх відновлення після медикаментозного лікування є одним із факторів, що визначатиме термін початку психокорекційних впливів, їх інтенсивність, обсяг и спрямованість. Крім того, незворотність інтелектуального та вольового дефекту (які спостерігалася у хворих на та алкоголізм ІІІ стадії може бути протипоказанням для включення пацієнтів у психокорекційну групу, робота якої спрямована на особистісне зростання. Пацієнти потребують інших форм допомоги.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

 

  • Алкоголь та українці: традиція чи загроза? (2004), вилучено з http://www.bbc.co.uk/ukrainian/forum/story/2004/08/printable/040824_interactive_alcohol.shtml.

  • Кузнецов, О.Н., Григорьев, Г.И. (2001). Массовые эмоционально-эстетические методы психотерапии как етап анонимного лечения хронического алкоголизма. Вестник гипнологии и психотерапии (1), 8-11.

  • Лисенко, І. П. (2003) Динаміка і корекція патопсихологічних симптомокомплексів у осіб, залежних від алкоголю та наркотиків (дисертація доктора психологічних наук: 19.00.04). Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Київ, Україна.

  • Литвинчук, Л.М. (2016). Особливості групової психотерапії у психологічній роботі з наркозалежними. Науковий журнал «Молодий вчений» –Херсон: ТОВ «Видавничий дім «Гельветика» (No 12.1:40), 230-235.

  • Марковская, Н.С. (1993) Эмоциональная патология в клинике алкоголизма (автореф. дис. ... докт. мед. наук: 14.00.45), 64с.

  • Москвін, В.А. Динаміка емоційних станів при алкоголізмі: нейропсихологічний аналіз. VIII з'їзд невропатологів, психіатрів та наркологів УРСР: Тези доп. - Х., 1999. - Ч. ІІ. (с. 219-220).

  • Портнов, А.А., Пятницкая, И.Н. (1983). Клиника алкоголизма (368с).  Л.: Медицина, Ленинградское отделение.

  • Bowers, T. (2000). A comparison of outcome with croup marital and standard individual therapies with alcoholics (р.301-309). I Stud Alcohol. Vol.51.

  • Cloninger, C.R. (1987). Neurogenetic adaptive mechanisms in alcoholism (p.410-416).  Science ( n 236).

  • Cook, C.C., Gurling, H.M. (1998). The genetic aspects of alcoholism and substance abuse: A review (p.17-23). The Nature of Dependence. Oxford: Oxford University Press.


PSYCHOLOGICAL ASPECTS OF INTELLECTUAL SPHERE DISORDERS OF PATIENTS WITH ALCOHOLISM

KHARKIVSKA Anna,
doctoral student of the Department of Psychology1, general practitioner-family doctor2
1Interregional Academy of Personnel Management,
2KNP "Center for Primary Health Care №3"
UKRAINE

SCIENTIFIC ADVISER:

PROKOPOVYCH Yevhen,
Candidate of Medical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Developmental Psychology
Taras Shevchenko National University of Kyiv
UKRAINE

Abstarct.
The article reveals some psychological aspects of intellectual disorders of patients with alcoholism, carried out on the basis of their own empirical research when comparing the research of other scientists. The data of features of memorization and retention in memory of the information are presented. The characteristic of mental working capacity of patients with alcoholism at different stages of the disease is carried out. The paper presents the results of an empirical study of the features of active attention and the patient's ability to quickly change the mode of activity, as well as to implement complex sensorimotor reactions.


Keywords: alcohol dependence; intellectual sphere; disorders of complex sensorimotor reactions; memory and thinking; active attention.

© Харківська А.І., 2020

© Kharkivska A., 2020

 

This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.

PUBLISHED : 08.12.2020