Гостра токсичність і  діуретична активність  похідних аміно-3-метилксантинів

V. I. Korniyenko; E. V. Ladohubets; I. V. Harkusha; O. V. Ponomarenko; E. A. Duchenko

doi:10.31890/vttp.2021.07.08

V. I. Korniyenko Харківська державна зооветеринарна академія, Україна https://orcid.org/0000-0003-0403-7727
E. V. Ladohubets Харківська державна зооветеринарна академія, Україна https://orcid.org/0000-0002-0977-5940
I. V. Harkusha Харківська державна зооветеринарна академія, Україна https://orcid.org/0000-0002-6249-2878
O. V. Ponomarenko Харківська державна зооветеринарна академія, Україна https://orcid.org/0000-0001-8114-8661
E. A. Duchenko Харківська державна зооветеринарна академія, Україна

DOI: https://doi.org/10.31890/vttp.2021.07.08

Ключові слова: -заміщені 8-амино-3-метилксантинів, гостра токсичність, діуретична активність

Анотація

Проведено експериментальне дослідження гострої токсичності і впливу на видільну функцію нирок лабораторних тварин вперше синтезованих 7-заміщених 8-аміно-3-метилксантинів. Встановлено, що найбільшу діуретичну активність виявила сполука 3-метил-7-(2-гідрокси-3-n-метоксифенокси-)пропіл-8-(фуріл-2)метиламіноксантина, яка збільшувала діурез на 201,3% і за діуретичним ефектом перевищувала активність гідрохлортіазиду на 111,3%. 7-заміщені 8-амино-3-метилксантинів є перспективною групою органічних речовин для подальшого проведення синтезу і дослідження діуретичної активності з метою створення на їх основі високоефективних засобів для поліпшення видільної функції нирок.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Посилання

Andersson, K. E., Soler, R., & Füllhase, C. (2011). Rodent models for urodynamic investigation. Neurourology and Urodynamics, 30(5), 636-646. https://doi.org/10.1002/nau.21108

Barja‐Fidalgo, C., Fierro, I. M., Lima, A. C. B., Da Silva, E. T., Câmara, C. D. A., & Barreiro, E. J. (1999). Anti‐inflammatory Profile of N‐Phenylpyrazole Arylhydrazone Derivatives in Rats. Journal of Pharmacy and Pharmacology, 51, 703-707. https://doi.org/10.1211/0022357991773005

Berdibekov, B. S. (2018). Diureticheskaya terapiya pri serdechnoj nedostatochnosti: fokus na rezistentnost` k diuretikam. Kreativnaya kardiologiya, 12, 366-382. https://doi.org/10.24022/1997-3187-2018-12-4-366-382. [in Russian]

Bolda Mariano, L. N., Boeing, T., da Silva, R.C.M.V.A.F., Cechinel-Filho,V., Niero, R., Mota da Silva, L., de Souza, P., & Faloni de Andrade, S. (2019). 1,3,5,6-Tetrahydroxyxanthone, a natural xanthone, induces diuresis and saluresis in normotensive and hypertensive rats. Chem Biol Interact., 25(311), 108778. https://doi.org/10.1016/j.cbi.2019.108778

Bolda Mariano, L. N., Boeing, T., Cechinel-Filho, V., Niero, R., Mota da Silva, L., & de Souza, P. (2020). The acute diuretic effects with low-doses of natural prenylated xanthones in rats. European Journal of Pharmacology, 884, 173432. https://doi.org/10.1016/j.ejphar.2020.173432

Brandes, A., Oehlke, O., Schümann, A., Heidrich, S., Thévenod, F., & Rousa, E. (2007). Adaptive redistribution of NBCe1-A and NBCe1-B in rat kidney proximal tubule and striated ducts of salivary glands during acid-base disturbances. Am J Physiol Regul Integr Comp Physiol., 293(6), 2400-2411. https://doi.org/10.1152/ajpregu.00208.2007

Brater, D. (2000). Pharmacology of Diuretics. The American Journal of the Medical Sciences, 319(1), 38-50. https://doi.org/10.1016/S0002-9629(15)40678-0

Drapak, І. V. (2019). Farmakoforne modeliuvannia dіuretychnoi aktyvnostі pokhіdnykh 1,3-tіazolu ta 1,3,4-tіadіazolu. Farmakolohіia ta lіkarska toksykolohіia, 13, 197-202. https://doi.org/10.33250/13.03.197.[in Ukrainian]

Gejn, V. L., Prudnikova, A. N., Kurbatova, A. A., & Rudakova, I. P. (2021). Anal`geticheskaya aktivnost` i ostraya toksichnost` proizvodny`x digidrotetrazolo[1,5-a]pirimidina. Ximiko-farmacevticheskij zhurnal, 55, 19-21. https://doi.org/10.30906/0023-1134-2021-55-3-19-21. [in Russian]

Jin, L. H., Andersson, K. E., Kwon, Y. H., Park, C. S., Yoon, S. M., & Lee, T. (2009). Substantial detrusor overactivity in conscious spontaneously hypertensive rats with hyperactive behaviour. Scand J Urol Nephrol., 43(1), 3-7. https://doi.org/10.1080/00365590802468750

Holovatiuk, V. M., Brazhko, O. A., & Kashkovskyi, V. І. (2016). Vyvchennia hostroi toksychnostі ta analhetychnoi aktyvnostі novykh spіrotsyklіchnykh pokhіdnykh pіrazolіdyn-3,5-dіonu. Biological Bulletin of Bogdan Chmelnitskiy Melitopol State Pedagogical University, 6, 149-153. https://doi.org/10.15421/201681. [in Ukrainian]

Korniyenko, V. I., Ladohubets, E. V., Ponomarenko, O. V., Harkusha, I. V., & Duchenko E. A. (2018). Study of the impact of the new methyltheophylline derivative on the kidneys functional state of the rats on the background of spontaneous diuresis. Veterinary science, technologies of animal husbandry and nature management, 2, 46-48. https://doi.org/10.31890/vttp.2018.02.12

Korniyenko, V. I., Ladohubets, E. V., Harkusha, I. V, Ponomarenko, O. V., & Duchenko E. A (2020). Diuretic activity of methylxanthine derivative furoxane with one- and long-time use on the excretory function system of rats on the background of spontaneous diuresis. Veterinary science, technologies of animal husbandry and nature management , 6, 36-39. DOI: https://doi.org/10.31890/vttp.2020.06.06

Lapach, S. N., Chubenko, A. V., & Babich, P. N. (2002). Statistika v nauke i biznese. Kiev: Morion. [in Russian]

Lang, F. (2007). Mechanisms and Significance of Cell Volume Regulation. Journal of the American College of Nutrition, 26(5), 613S-623S, https://doi.org/10.1080/07315724.2007.10719667

Robben, J. H., Knoers, N. V., & Deen, P. N. (2004). Regulation of the vasopressin V2 receptor by vasopressin in polarized renal collecting duct cells. Mol. Biol. Cell., 15(12), 5693-5699. https://doi.org/10.1091/mbc.e04-04-0337

Fitzharris, G., & Baltz, J. (2009). Regulation of intracellular pH during oocyte growth and maturation in mammals. Reproduction, Jun 11, 98-111. https://doi.org/10.1530/REP-09-0112

Koeppen, B. M. (2009). The kidney and acid-base regulation . Adv. Physiol. Educ., 33(40), 275-281. https://doi.org/10.1152/advan.00054.2009

Oehlke, O., Sprysch, P., Rickmann, M., & Roussa, E. (2006). Na+/H+ exchanger isoforms are differentially regulated in rat submandibular gland during acid/base disturbances in vivo. Cell Tissue Res., 323(2), 253-262. https://doi.org/10.1007/s00441-005-0055-6

Shul'c, O. V. (2019) Оcenka termodinamicheskih svojstv himicheskih soedinenij na osnove kolichestvennyh sootnoshenij struktura–svojstvo. Zhurnal fizicheskoj himii, 93(7), 963-970. https://doi.org/10.1134/S0044453719070264 [in Russian]

United Nations. (2016). Ostraya toksichnost. Soglasovannaya na Global`nom Urovne Sistema Klassifikacii Opasnosti i Markirovki Ximicheskoj Produkcii, 143-157. https://doi.org/10.18356/16874162-ru. [in Russian]

Yu, W., Ackert-Bicknell, C., Larigakis, J. D., MacIver, B., Steers, W. D., Churchill, G. A., Hill, W. G., & Zeidel, M. L. (2014). Spontaneous voiding by mice reveals strain-specific lower urinary tract function to be a quantitative genetic trait. American Journal of Physiology-Renal Physiology, 306(11), F1296-F1307. https://doi.org/10.1152/ajprenal.00074.2014