Шановні автори!
DOI : https://doi.org/10.26697/publisher.1.2
Створення та розповсюдження інформаційної продукції, яка є об’єктом авторського права нерідко передбачає охорону та захист авторського права у засобах масової інформації, що здійснюється ХОГОКЗ відповідно до норм Цивільного кодексу України, Законів України „Про авторське право і суміжні права” (Закон від 23.12.1993 № 3792-ХІІ, у редакції від 11.07.2001 № 2627-ІІІ), „Про інформацію”, „Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні”, „Про інформаційні агентства”, „Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів”, „Про видавничу справу”, „Про телебачення і радіомовлення” та інших нормативно-правових актів.
Відповідно до чинного законодавства захист авторського права відбувається шляхом: цивільно-правових способів захисту (статті 16, 432 Цивільного кодексу України, статті 52, 53 Закону № 3792-ХІІ); притягнення порушника до адміністративної відповідальності (стаття 512 Кодексу України про адміністративні правопорушення); притягнення до кримінальної відповідальності (стаття 176 Кримінального кодексу України).
Зазначмо, що автору належать такі особисті немайнові права (стаття 14 Закону № 3792-ХІІ):
- вимагати визнання свого авторства шляхом зазначення належним чином імені автора на творі і його примірниках за будь-якого публічного використання твору, якщо це практично можливо;
Відповідно до чинного законодавства захист авторського права відбувається шляхом: цивільно-правових способів захисту (статті 16, 432 Цивільного кодексу України, статті 52, 53 Закону № 3792-ХІІ); притягнення порушника до адміністративної відповідальності (стаття 512 Кодексу України про адміністративні правопорушення); притягнення до кримінальної відповідальності (стаття 176 Кримінального кодексу України).
Зазначмо, що автору належать такі особисті немайнові права (стаття 14 Закону № 3792-ХІІ):
- вимагати визнання свого авторства шляхом зазначення належним чином імені автора на творі і його примірниках за будь-якого публічного використання твору, якщо це практично можливо;
- забороняти під час публічного використання твору згадування свого імені, якщо він як автор твору бажає залишитись анонімом;
- вибирати псевдонім, зазначати і вимагати зазначення псевдоніма замість справжнього імені автора на творі і його примірниках і під час будь-якого його публічного використання;
- вимагати збереження цілісності твору і протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору або будь-якому іншому посяганню на твір, що може зашкодити честі і репутації автора (право на недоторканність твору).
Ці права є невіддільними (невідчужуваними) від автора твору і такими, що не передаються, не заповідаються, не даруються. Виключення складає право на недоторканність твору. У разі смерті автора недоторканність твору охороняється особою, уповноваженою на це автором. За відсутності такого уповноваження недоторканність твору охороняється спадкоємцями автора, а також іншими заінтересованими особами (стаття 439 Цивільного кодексу України).
Забороняється привласнення авторства на твір особою, яка не є його автором. Особи, які використовують твори зобов’язані зазначати ім’я автора під час використання твору, навіть у випадках вільного використання твору (статті 21-25 Закону № 3792-ХІІ).
Автори наділяються правом бути анонімом (забороняти під час публічного використання твору згадування свого імені, якщо він як автор твору бажає залишитись анонімом) (стаття 26 Закону України „Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні”).
Звертаємо увагу, що не визнаються співавторами твору особи, що допомагали авторові:
- технічно (друкарки, креслярі, стенографи та ін.);
- організаційно (продюсери, видавці тощо);
- матеріально (спонсори, меценати та ін.).
- вибирати псевдонім, зазначати і вимагати зазначення псевдоніма замість справжнього імені автора на творі і його примірниках і під час будь-якого його публічного використання;
- вимагати збереження цілісності твору і протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору або будь-якому іншому посяганню на твір, що може зашкодити честі і репутації автора (право на недоторканність твору).
Ці права є невіддільними (невідчужуваними) від автора твору і такими, що не передаються, не заповідаються, не даруються. Виключення складає право на недоторканність твору. У разі смерті автора недоторканність твору охороняється особою, уповноваженою на це автором. За відсутності такого уповноваження недоторканність твору охороняється спадкоємцями автора, а також іншими заінтересованими особами (стаття 439 Цивільного кодексу України).
Забороняється привласнення авторства на твір особою, яка не є його автором. Особи, які використовують твори зобов’язані зазначати ім’я автора під час використання твору, навіть у випадках вільного використання твору (статті 21-25 Закону № 3792-ХІІ).
Автори наділяються правом бути анонімом (забороняти під час публічного використання твору згадування свого імені, якщо він як автор твору бажає залишитись анонімом) (стаття 26 Закону України „Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні”).
Звертаємо увагу, що не визнаються співавторами твору особи, що допомагали авторові:
- технічно (друкарки, креслярі, стенографи та ін.);
- організаційно (продюсери, видавці тощо);
- матеріально (спонсори, меценати та ін.).
Якщо Ви бажаєте запропонувати видавництву свій твір, то надсилайте на електронну адресу
Термін розгляду пропозицій про видання – від одного до трьох місяців.
У разі зацікавленості, редактор самостійно зв’яжеться з Вами.
Ці рукописи не повертаються і не рецензуються!