CC BY
24sciousness. In this regard, a modern teacher should become an active participant in the educational and information space of cultural and professional development of the individual. To achieve such activity, it is necessary to be able to have a strong impact on the inner world of a young person, on his emotions, feelings and consciousness. In pedagogy, the need for such an impact on the inner world of a student is reflected in the formulated regularity: the greater the influence of the educational process on the inner sphere of the individual, the higher its result. In this regard, we should not underestimate the use of new information technologies not only in the learning process, but also in the education of students. Creatively and efficiently using the rich tools of information and communication technologies, a modern teacher is able to interact with students on the basis of the principles of humanistic pedagogy.
As part of the renewed research, a survey was conducted at two universities "Does the personality of a teacher affect the formation of moral values among students?" 100 people took part in the survey, 50 respondents from the O. E. Kutafin University and 50 from the G. V. Plekhanov University.
According to the students, the different organization of the educational process, periodic technical difficulties, as well as the lack of "live communication" significantly complicated their social interaction, both among themselves and with teachers, but this did not change their perception of the teacher's personality (70 respondents).
It is important to note that the majority of survey participants indicated that the teacher really influences their values even in the conditions of distance learning,
offering participation in online social projects, organizing scientific communities in social networks, as well as inviting professionals as guests and participants of webinars. Almost a quarter (23 respondents) of distance learning students said that most of the teachers influence the formation of their spiritual and moral values; half (52 respondents) experience such influence, but from a small part of teachers. Among the values formed under the influence of teachers, students noted respect, decency, kindness, the desire to provide moral support, give valuable professional advice using such platforms as LMS, Moodle, Zoom, etc.
Based on the results of the survey, it can be concluded that despite the technical challenges of distance learning, the personality of the teacher retains an influence on the formation of the student's personality, its socio-moral orientation. In this regard, the words of K. D. Ushinsky are still relevant: "In education, everything should be based on the personality of the educator. Only a personality can act on the development and definition of a personality, only a character can form a character" [3, p. 894].
References
1. Shramkova N.B. Образ и статус преподавателя иностранного языка в университете // DNY VÉDY-2012. Publishing House «Education and Science» s.r.o. P. 6-12.
2. Gumnitskiy G.N. О сущности и значении духовности // Известия Высших Учебных Заведений. Series «Humanitarian Sciences». Issue 3, Volume 8. -Ivanovo: ISUCT Publishing, 2017. P. 259-260.
3. Ushinskiy K.D. Человек как предмет воспитания // Volume 1. Saint-Petersburg: spbu Publishing Direct-Media, 2012. P. 894.
УДК: 347+377:004
Радкевич Олександр
доктор педагоггчних наук, кандидат юридичних наук, старший дослгдник, старший науковий ствробтник 1нститут профеайно-техтчно1 освти Нацюнально'1 академИ педагоггчних наук Украти ORCID Ю 0000-0002-2648-5726 РР1: 10.24412/2520-6990-2021-24111-49-53 ПРАВО 1НТЕЛЕКТУАЛЬНОСТ1 ВЛАСНОСТ1 НА СЛУЖБОВИЙ ТВ1Р
Radkevych Oleksandr
Doctor of Pedagogical Sciences, Candidate of Law, Senior Researcher, Senior Researcher Institute of Vocational Education National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine ORCID ID 0000-0002-2648-5726
RIGHT OF INTELLECTUALITY OF OWNERSHIP TO OFFICIAL CREATION OF PROPRIETARY
WORK
Анотацш.
1нтелектуальна, творча дгяльнкть е невгд'емним компонентом професшно! дгяльностг педагоггчних прац1вник1в закладгв освти. Проанал1зовано службовий meip як об 'ект штелектуально! власност1, що мае бути втшено у певну маmерiальну форму. Розкрито п 'ять ознак твору як батьтвсько! категорИ службового твору. Проведений анал1з нормативного тдгрунтя визначення твору як службового. Схарак-теризовано виключнi майновi права роботодавця на mвiр, створений педагогiчним працiвником у процеа виконання ним службових обов'язюв. Розкрито особисmi немайновi права Штелектуально! власносmi на об'ект, створений у зв'язку з виконанням трудового договору.
Abstract.
Intellectual and creative activities are an integral part of the professional activity ofpedagogical workers of educational institutions. The service work as an object of intellectual property is analyzed, which should be embodied in a certain material form. Five signs of the work as the parent category of the service work have been revealed. The analysis of the normative basis for the definition of a work as a service work is carried out. The exclusive property rights of the employer to the work created by the pedagogical employee in the process ofperforming his official duties have been characterized. Personal non-property intellectual property rights to the object created in connection with the implementation of the employment contract have been disclosed.
Ключовi слова: службовий meip, iнтелектуальна властсть, авторське право, майнов1 права, немай-нов1 права, педагогiчнi пращвники.
Keywords: proprietary work, intellectual property, copyright, proprietary rights, non-proprietary rights, pedagogical workers.
Актуальшсть: Проблематика визначення права на службовий твiр е надзвичайно важливою для педагопчних пращвнишв. Актуальносп озна-ченому додае дуальшсть цього права, адже одно-часно суб'ектами даних правоввдносин е роботода-вець i пращвник. Зауважимо, що у б№шосп випад-шв роботодавець нехтуе сво!м правом на службовий твiр, а з часом це породжуе значну шль-шсть проблем щодо розпорядження цим правом.
Виклад основного матерiалу: 1нтелекту-альна, творча дiяльнiсть е невщ'емним компонентом професшно! дiяльностi педагопчних пращвнишв заклащв освгги, як1 повсякчас створю-ють для освiтнього процесу навчальш матерiали. З огляду на це важливосп набувае правова культура педагопчних пращвнишв як невщ'емний елемент системи утвердження верховенства права в уах сферах суспiльного життя [7]. Охорона яких за-крiплена в Закон Укра!ни «Про авторське право та сумiжнi права» [1]. У контексп означеного штелек-туальна власнiсть вщповщно до норм законодав-ства мае матерiальне та нематерiальне вираження. Це закршлюе суб'ективнi права автора на результата його професшно! дiяльностi. До таких творiв належать лггературш, музичнi, театральнi, художнi, науковi та аудiовiзуальнi твори, що охороняються з моменту !х створення [9]. Нинi активно зростае к1льк1сть тако! продукцп, що створюються у зв'язку з виконанням службових обов'язк1в, а вщтак вони е службовим твором.
Зауважимо, що службовий твiр е об'ектом ав-торського права i вдентифшуеться як твiр, однак в сучасному Укра!нському законодавствi ввдсутая дефiнiцiя отгар». З огляду на це, вважаемо за до-цiльне здiйснити щентифжащю «твору» за такими ознаками: по-перше, це результат творчо! дiяль-ностц по-друге, наявна проста унiкальнiсть, що охоплюе представления шформацп через змют, об'ективну форму, концепцiю; по-трете, ввдно-ситься до сфери лiтератури, науки та/або ми-стецтва. Важливо, що правова охорона поши-рюеться пльки на форму вираження твору i не по-ширюеться на будь-як вде!, теорп, принципи, методи, процедури, процеси, системи, способи, концепци, ввдкриття, навiть якщо вони вираженi, описаш, поясненi, проiлюстрованi у творi.
Звернемось до гносеолопчно! складово! визнання твору в заруб1жних кранах. У закош
штату Масачусетс ввд 17 березня 1789 р. зазнача-лося: «Немае власностi, що належить людинi, бшь-шо!, нiж та, яка е результатом И розумово! працi». З принципу, закладеного у французькому патентному закош 1791 р., випливало калька важливих засад: будь-який творчий результат визнавався об'ектом права власносл; винаходом визнавався творчий результат у будь-якому видi дощльно! дiяльностi людини за умови його ввдповвдносп ви-могам закону; держава гарантувала охорону прав творця шляхом видачi охоронного документа - патенту; вводилася обов'язкова державна реестращя винаходiв попередньою експертизою заявки по суп [12]. З огляду на це можна констатувати, що творча дiяльнiсть або просто творчiсть - це дiяльнiсть, вна-слiдок яко! народжуеться щось як1сно нове, що вирiзияеться неповторнiстю, оригiнальнiстю i сус-пiльно-iсторичною унiкальнiстю [6]. При вщсут-ностi творчого характеру, праця не може бути визнана твором, а вщтак не е об'ектом авторського права. Не вважаеться об'ектом авторського права суто техшчна робота (наприклад, передрук на дру-карськ1й машинцi чи набiр на комп'ютерi чужого твору або навпъ його лiтературна обробка - реда-гування, коректура тощо) [5].
Вщповвдно до викладеного, можемо схаракте-ризувати, що твором вважаеться результат творчо! дiяльностi працiвникiв у сферi лiтератури, науки та/або мистецтва, якому притаманний творчий характер та проста ушкальшсть, що проявляеться через ключовi особливостi: форма, мета, концепщя тощо.
Зважаючи, що розвиток науки i технiки породжуе все новi форми вираження твору, чинне зако-нодавство не мiстить повного перел^ об'ектiв авторського права, осшльки життя у своему розвитку породжуе рашше не вiдомi форми об'ективного вираження творчо! дiяльностi людей. Для надання твору правово! охорони не мае значення чи вш опублiкований, чи ще не опублжований, - важливо, щоб вш був виражений у певнiй об'ективнш формi. Задум будь-якого автора, який склався у його сввдо-мосп в завершену форму, але ще не виражений у будь-яшй об'ективнш форм^ не визнаеться об'ек-том авторського права.
Як зазначалось вище, твiр як об'ект авторського права мае бути втшено у певну матерiальну форму: рукопис, книгу, збiрник тощо. Однак, ав-
торське право на твiр (як нематерiальний об'ект ав-торського права) не завжди збiгаеться з правом власносп на матерiальний носш, в який втiлено твiр. Тому, не слад пвдмшяти твiр як об'ект авторсь-кого права рукописом, примiрником книги. На ма-терiальний носiй, в який втiлено твiр, може iснувати окреме право власносп, право користу-вання (оренди) тощо, але не авторське право. Мiж тим, продаж книги не позбавляе автора його ав-торського права [5].
Для цшсного розумiния концепцп службового твору, необхiдно звернутись до рекомендацш щодо правового режиму службових творiв Державно! служби iнтелектуально! власносп. У них видiленi так1 ознаки службового твору:
по-перше, твiр мае бути створений автором у порядку виконання службових обов'язшв. Тобто потрiбно, щоб службовий об'ект був створений протягом певного перiоду часу, в межах строку дп належним чином оформленого трудового договору або контракту мiж працiвником та роботодавцем [11];
по-друге, твiр мае бути створений вщповщно до службового завдання чи трудового договору / контракту мiж автором i роботодавцем. У законо-давствi щодо правового регулювання службових об'ектiв права штелектуально! власностi чiтко не визначено поняття та змiст службових обов'язшв. £дине згадування про них е в статп 1 Закону Укра!ни «Про охорону прав на винаходи та корисш моделi» [3], де шд службовими обов'язками ро-зумшть зафiксованi в трудових договорах / контрактах, посадових iнструкцiях функцюнальш обов'язки працiвника, що передбачають виконання робгт, як1 можуть привести до створення винаходу (корисно! моделi). Зазвичай службовi обов'язки обумовленi квалiфiкацiею, профеаею та конкретно займаною посадою пращвника. Обов'язки, пов'язанi iз творчою дiяльнiстю, крiм трудового договору (контракту), можуть встановлюватися у вiдповiдних посадових, службових шструкщях чи iнших локальних документах пiдприемства, установи [11];
по-трете, виконання роботи може бути здiйснено як протягом робочого часу, так i в поза-робочий час, незалежно ввд мiсця створення службового твору. Тобто, об'ект права штелектуально! власносп було створено пращвником поза межами трудових обов'язшв або тсля припинення трудових ввдносини з роботодавцем чи у вшьний ввд ро-боти час. Визнання за таким об'ектом статусу службового повинно вщбуватися з урахуванням того, чи був такий об'ект створено з використанням досвiду, виробничих знань, секретiв виробництва робото-давця i обладнання, матерiальних i фiнансових за-собiв роботодавця [11];
по-четверте, був створений як iз застосуван-ням засобiв i матерiалiв, що належать роботодавцю, так i без таких засобiв та матерiалiв [5]. Зауважимо, що автор може бути як штатним, так i позаштатним пращвником;
по-п'яте, створення об'екта права штелектуально! власносп пращвником за окремим доручен-ням роботодавця. Окреме доручення роботодавця зобов'язуе пращвника до дiяльностi, що може при-звести до створення об'екта права штелектуально! власносп, пльки у раз^ якщо виконання такого доручення буде в межах трудових обов'язшв та ввдповщно до трудового договору (контракту) м1ж роботодавцем i пращвником. Якщо ж окреме дору-чення надаеться роботодавцем поза межами трудо-вих обов'язшв пращвника, створений пращвником об'ект права штелектуально! власносп не може вважатися службовим твором [11];
Розглянемо б№ш детально нормативне шдгрунтя службового твору. Так, у Закон Укра!ни «Про авторське право та сум1жш права» шд ним ро-зумшть - твiр, створений автором у порядку виконання службових обов'язшв вщповвдно до службо-вого завдання чи трудового договору (контракту) м1ж ним i роботодавцем [1]. Законом визначено виключш майновi права роботодавця на твiр, створений пращвником у процеа виконання сво!х службових обов'язкiв. З огляду на це, роботодавцi повсякчас прописують цю норму закону в трудовому договорi з майбутнiм працiвником. Це допо-магае уникнути внутрiшнiх конфлiктiв та непоро-зумiнь i убезпечуе роботодавця ввд багатьох нега-тивних наслщшв як1 можуть виникнути пiд час поширення службового твору в мереж1 1нтернет [8].
Схожа норма мютиться у статтi 1 Законi Укра!ни «Про охорону прав на винаходи i кориснi моделi» [3], право на одержання патенту на службовий винахвд мае роботодавець пращвника. Законом визначено, що право виникае внаслщок виконання службових обов'язшв чи доручення робото-давця за умови, що трудовим договором (контрактом) не передбачене шше; з використанням досвщу, виробничих знань, секрепв виробництва i обладнання роботодавця. Тобто, права належать роботодавцю. Подiбна норма присутня в пунктi 1, статп 8 Закону Укра!ни «Про охорону прав на промисловi зразки» [4], де встановлено, що право на одержання патенту мае роботодавець, якщо промисловий зразок створено у зв'язку з ви-конанням службових обов'язшв чи доручення ро-ботодавця, за умови, що трудовим договором (контрактом) не передбачено шше. Також, роботодавець повинен укласти з автором письмовий договiр щодо розмiру та умов виплати йому (його правона-ступнику) винагороди в1дпов1дно до економiчно!' щнносп промислового зразка та iншо!' вигоди, одержано! роботодавцем вщ промислового зразка. З огляду на викладене, права належать роботодавцю, якщо шше не передбачено трудовим договором.
Звернемось до частини 2 статп 429 Цив№ного кодексу Укра!ни [12], в яшй визначено, що осо-бистi немайновi права штелектуально! власносп на об'ект, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, належать пращвников^ який створив цей об'ект. У випадках, передбачених законом, окремi особисп немайновi права штелектуально! власносп на такий об'ект можуть належати юридичнш
або фiзичнiй особi, де працюе працiвник. А майнов1 права штелектуально! власностi на об'ект, створе-ний у зв'язку з виконанням трудового договору (контракту), належать пращвников^ який створив цей об'ект, та юридичнш або фiзичнiй особi, де або у яко! вiн працюе, спшьно, якщо iнше не встанов-лено договором або законом. Зауважимо, що особ-ливостI здшснення майнових прав штелектуально! власностi на об'ект, створений у зв'язку з виконан-ням трудового договору, може регулюватись як законом, так i договором м1ж пращвником та робото-давцем. Вiдповiдно до Цивiльного кодексу Укра!ни, майновi права на об'ект штелектуально! власносп, створений у зв'язку з виконанням трудового договору належать пращвнику та робото-давцю спшьно. Спiльнiсть володiння майновими правами штелектуально! власносп породжуе фор-мальну суперечшсть усерединi юридично! системи держави, що унеможливлюе злагоджене !! функцiонування.
Цю колiзiю було врегульовано Пленумом Верховного Суду Укра!ни в Постановi «Про застосу-вання судами норм законодавства у справах про за-хист авторського права i сумiжних прав» ввд 4 червня 2010 року № 5. У пункп 24 суд постановив що, якщо в трудовому або цив№но -правовому до-говорi мiж працiвником i роботодавцем (юридич-ною або фiзичною особою, де або в яко! вш працюе) не передбачений шший порядок здiйснення майно-вих прав на створений означений об'ект, то вони ма-ють спiльнi права як на отримання свiдоцтва про реестрацiю авторського права на твiр, так i на вико-ристання такого об'екта. Порядок здшснення май-нових прав на такий об'ект може бути врегульова-ний цив№но-правовим договором [2]. Однак, це не виршило проблеми дуальностi прав на службовий твiр.
Розпочинаючи з 01.09.2017 року вступила в силу Угода про асощацш з Свропейським Союзом ввд 16.09.2014 року. Цей м1жнародний договiр вiдповiдно до статтi 9 Конституцп Укра!ни ра-тифiкований Верховною Радою Укра!ни, i е части-ною укра!нського законодавства. Зауважимо, що Угода включае роздiл правового регулювання ште-лектуально! власностi. У частиш 4, статп 181, роздiлу 9 Угоди е положення щодо належносп майнових прав iнтелектуально! власносп. Вiдповiдно до не!, права на створену найманим працiвником продукцiю належать роботодавцю.
Розглянемо службовий твiр з позицп авторсь-ких прав. Так, у статп 429 Цивiльного кодексу Укра!ни визначено, що особистi немайновi права iнтелектуально! власностi на об'ект, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, належать пращвников^ який створив цей об'ект. У випадках, передбачених законом, окремi особистi немайновi права штелектуально! власносп на такий об'ект мо-жуть належати юридичнiй або фiзичнiй особi, де або у яко! працюе пращвник. Це засвщчуе позбав-лення працiвника будь-яких авторських прав на службовий твiр, осшльки в законодавствi Укра!ни про авторське право цього не передбачено.
У цьому контекст е ще одна колiзiя, а саме в частиш 1 статп 435 Цивiльного кодексу Укра!ни за-значено, що первинним суб'ектом авторського права е автор твору. За ввдсутносп доказiв шшого автором твору вважаеться фiзична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригiналi або примiрнику твору (презумпщя авторства). Таке за-значення е персональною iнформацiею за якою автора можна конкретно щентифжувати [10]. Зауважимо, що для кожного об'екта штелектуально! власносп вщповвдний закон, як вже згадувалось, по^зному регулюе питання змiни спiввiдношення прав пращвник/роботодавець: десь це може бути i трудовий i цивiльний договiр, десь - лише трудо-вий, а десь взагалi шяш змши неможливi.
Висновки. Щдсумовуючи, службовий твiр може бути створений автором: у порядку вико-нання службових обов'язк1в; вiдповiдно до службо-вого завдання чи трудового договору / контракту м1ж автором i роботодавцем; упродовж робочого часу, або позаробочий час, незалежно вiд мiсця створення службового твору; iз застосуванням за-собiв i матерiалiв, що належать роботодавцю, так i без таких засобiв та матерiалiв; за окремим дору-ченням роботодавця. Незалежно ввд призначення, жанру, обсягу, мети, способу чи форми вираження, а також завершеностi, оприлюднення вiн пiдлягае правовiй охоронi. Сутшсть службового твору, його наукова цшшсть значення не мають. Правова охо-рона розповсюджуеться лише на форму вираження твору, а не його змют. Таким чином, не тдпадають тд правову охорону: методи, способи, принципи, концепцi!, ввдкриття, вде!', навiть якщо вони вира-женi, описанi, пояснеш, проiлюстрованi у творi.
З огляду на викладене, мiж роботодавцем та педагопчним працiвником мае бути укладений письмовий трудовий договiр, який закршить май-новi права на створеш ним службовi твори за роботодавцем. За умови вщсутносп в трудовому дого-ворi означено! норми, педагопчний працiвник мае немайновi та майновi права на службовий твiр. Важливо, що единою пiдставою виникнення права iнтелектуально! власностi на службовий твiр е створення результату штелектуально!, творчо! д1яль-ностi, а не укладення трудового договору. Так, створення службового твору, як об'екта штелектуально! власносп е виключно цив№ними пра-вовiдносинами. Таким чином, шдставою виникнення майнового права на службовий твiр у роботодавця е лише укладання цившьно -правового договору про створення та використання службо-вого твору. Зауважимо, що цей договiр не е части-ною трудового договору, а ввдтак його необх1дно укладати окремо.
Список використаних джерел:
1. Закон Укра!ни «Про авторське право i сумiжнi права». (2021). Retrieved 21 August 2021, from https://zakon.rada. gov.ua/laws/show/3792-12
2. Закон Укра!ни «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права i сумiжних прав». (2021). Retrieved 20 August 2021, from https://za-kon.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-10
3. Закон Укра!ни «Про охорону прав на ви-находи i кориснi модет» (2021). Retrieved 27 August 2021, from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3687-12
4. Закон Украши «Про охорону прав на про-мисловi зразки» (2021). Retrieved 27 August 2021, from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3688-12
5. Литвинова Л. А. (2021). Службовий твiр як об'ект авторського права. Retrieved 21 August 2021, from http://conference.nbuv.gov.ua/report/view/id/590
6. Право штелектуально! власностг Акад. курс: Шдруч. для студ. вищих навч. П68 закладiв / О. П. Орлюк, Г. О. Андрощук, О. Б. Бутшк-Оверсь-кий та ш.; За ред. О. П. Орлюк, О. Д. Святоцького. — К.: Видавничий Дiм «1н Юре», 2007. — 696 с.
7. Радкевич O. (2019). Гносеолопчно-аксюлопчне розумiння правово! культури педа-гопчних працiвникiв закладiв професшно! (професшно-техшчно!) освiти. Professional Pedagogics, 1(18), 75-81. https://doi.org/10.32835/2223-5752.2019.18.75-81
8. Радкевич, О. П. (2012). Особливосп правового регулювання мереж! 1нтернет. Право та управлшня, 1, 436-443.
9. Радкевич, О. П. (2015). Розвиток правово! компетентносп педагопчних працiвникiв про-фесшно-техшчних навчальних закладiв.
10. Радкевич, О. П. Цившьно-правова охорона i захист персонально! шформацп в мереж! 1нтернет (Doctoral dissertation, автореф. дис.... канд. юрид. наук: 12.00. 03).
11. Службовий тв!р - WikiLegalAid. (2021). Retrieved 23 August 2021, from https://wiki.le-galaid.gov.ua/in-
dex.php/%D0%A1%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0 %B1%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1% 82%D0%B2%D1 %96%D1 %80
12. Цившьний кодекс Укра!ни. (2021). Retrieved 20 August 2021, from https://za-kon.rada.gov.ua/laws/show/435-15
13. General Guide to the Copyright Act of 1976. P. 3:7.
UDC: 378.147.091.33-027.22: 614.253.4
Tarnavska Svitlana Bukovinian State Medical University DOI: 10.24412/2520-6990-2021-24111-53-55 EVALUATION OF EFFICIENCY OF INDEPENDENT TRAINING OF STUDENTS OF GRADUATE COURSES IN THE SUBJECT "PEDIATRICS, CHILDREN'S INFECTIONS" DURING DISTANCE
LEARNING
Abstract.
The article presents the results of an anonymous survey of the 5 th and the 6th year medical students, which concerned the assessment of distance learning through the students observations, distance learning methods, students' attitudes to e-learning in the subject "pediatrics, children's infections".
Keywords: distance learning, self-study, pediatrics, children's infections.
Introduction. Distance education of medical students is a special, perfect form that combines elements of full-time education based on new information technologies and multimedia systems [1,p.412]. This is a new form of education based on the use of personal computers, electronic textbooks and telecommunications, which are a qualitatively new learning technology, technology based on the principles of open learning, widely uses computer training programs for various purposes and creates with modern telecommunications information educational environment for the delivery of educational material and communication (department page, Moodle environment), which allows students to navigate well in the provided material.
During the practical lesson, which is conducted remotely, students are actively involved in the discussion of new material through oral answers or chats, analysis of clinical cases using case-based techniques based on virtual patients[2,p.19]. During the practical classes, students also consolidate their knowledge by solving clinical problems based on the principle of choosing the correct answer.
The main advantages of self-study during distance learning include - flexibility and modularity, the coordinating role of the teacher, the use of specialized
technologies and teaching aids. Students can study without leaving home, being anywhere in the world. The effectiveness of self-study, more than other forms of education, depends on the ways of providing educational materials, monitoring work and contact with the teacher. Learning in modern conditions is an active independent process of cognition and creativity. The student must go through several stages in the learning process: from obtaining information to knowledge, and then - to understanding, which must be turned into a guide for practical action [3,p.2].
Lifelong self-education is an important component in the training of medical professionals. Formation of skills of independent educational, scientific, professional activity, ability to take responsibility, independently to solve a problem, to find constructive decisions, a way out of a crisis situation are usually actual for the doctor. At the same time, successful self-training requires self-control, self-organization and an arsenal of new knowledge and skills.
Motivational orientation in student learning is especially important in the structure of professional competence of the graduate, especially during distance learning. It is defined as a person's readiness to learn, master professional activities and professional growth.
