СТРУКТУРА КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ПЕРСОНАЛУ ДЕРЖАВНОЇ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

Автор(и)

  • Igor Gorbach Дніпровський центр підвищення кваліфікації персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.20998/2078-7782.2018.3.01

Ключові слова:

компетентність, компетенція, комунікативна компетентність, спілкування, комунікація, пенітенціарна система, компоненти комунікативної компетентності, кримінально-виконавчої служба, професійна підготовка

Анотація

На основі аналізу наукових джерел та враховуючи специфіку професійної діяльності розглянуто, досліджено та визначено структурні компоненти комунікативної компетентності персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України. Виділено знання, вміння, навички та професійно важливі психологічні якості, які необхідні персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України для більш ефективного здійснення професійної діяльності. Наведено оптимальні педагогічні умови їх формування в умовах професійної підготовки на базі профільних навчальних закладів Державної кримінально-виконавчої служби України.

Біографія автора

Igor Gorbach, Дніпровський центр підвищення кваліфікації персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України

начальник циклу вогневої та фізичної підготовки, Дніпровський центр підвищення кваліфікації персоналу Державної кримінально-виконавчої

служби України, Дніпро, Україна

Посилання

Положення про організацію професійної підготовки осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України: затв. наказом М-ва юстиції від 08.09.2015р. № 1675/5.

Жуков, Ю.М., Петровская, Л.А., & Растянников, П.В. (1990) Диагностика и развитие компетентности в общении. М: Изд–во Московского университета. 104с.

Андреева, Г.М. (1998) Социальная психология: учеб. для высших учебных заведений. М.: Аспект Пресс, 376 с.

Бодалев, А. А. (1996) Психология общения : избр. психолог. Воронеж : МОДЭК, 256 с.

Леонтьев, А.А. (2003) Язык и речевая деятельность в общей и педагогической психологии: избр. психолог. М.: Моск. психолого– социального ин–та; Воронеж: МОДЭК, 536 с.

Ломов, Б.Ф. (1975) Общение как проблема общей психологии. Методологические проблемы социальной психологии. М.: Наука, С.151–164.

Шапар, В.Б. (2005) Сучасний тлумачний психологічний словник: близько 2500 термінів. Х.: Прапор, 640 с.

Hymes, D. (1967) Models of the Interaction of Language and Social setting. Journal of Social Issues. 23/2. P. 8–28.

Зимняя, И. А. (1989) Психология обучения неродному языку. М.: Рус. яз., 219 с.

Зернецкая, А.А. (2005) Структура понятия «коммуникативная компетенция». Русский язык за рубежом. 1–2. С. 48–51.

Краевский, В.В. & Хуторской, А.В. (2007) Основы обучения. Дидактика и методика: учеб. пособие для студ. высш. учеб. Заведений. М.: Академия, 352 с.

Петрук, В.А. (2008) Теоретико – методичні засади формування базових професійних компетенцій у майбутніх фахівців технічних спеціальностей: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора пед. наук: спец. 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти», 37 с.

Емельянов, Ю.Н. (1985) Активное социально–психологическое обучение. Л.: Изд–во ЛГУ, 168 с.

##submission.downloads##

Номер

Розділ

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ МАЙБУТНІХ СПЕЦІАЛІСТІВ